Як я один раз болів

Просто обожнюю літо. Насправді чудова пора. На вулиці тепло, можна гуляти довше, ніж звичайно, ходити на басейн. При цьому в школу ходити не треба, просто відпочиваєш собі у своє задоволення

Незважаючи на все це, є ще одна причина по який я щиро люблю літо. У самій середині в мене день народження. Цього року все повинне пройти по особливому, не тому що завжди тому, що й дата теж особлива. З нетерпінням чекаю цього заповітного дня

И от, залишилося вже зовсім небагато, уже завтра наступить довгоочікуваний день. Він обіцяє бути просто незабутнім. Відкривши ранком ока я раптом зрозумів, що щось не так. Небо якесь сіре й настрою немає взагалі. У ту секунду, коли я спробував піднятися з ліжка, зрозумів, що щось не так не з погодою, і саме із мною

Я занедужав. Голова боліла дуже сильно, до того ж вона постійно давала про себе знати тому, що піднялася температура. Батьки звичайно ж теж розбудувалися, що в такий день я лежу в ліжку й хворію. Все свято просто довелося скасувати. Друзі небагато засмутилися, але однаково постаралися мене підтримати й поздоровили. Хоч сама мінімальна увага, але однаково було дуже навіть приємно.

Що саме цікаво, увечері зрозумів, що свята краще в мене ще не було. Весь день я провів у колі насправді близьких мені людей. Тих, які люблять мене просто так, незважаючи ні що. Люблять всі мої мінуси й плюси. Абсолютно весь день ми просто сиділи, пили гарячий чай і дивилися самі різні фільми. Я насправді в якімсь ступені повзрослел у цей день. Зрозумів, що є насправді важливим у житті й на що просто не варто обертати увагу

От отож я один раз занедужав у свій день народження. Звичайно ж, усе пройшло зовсім не так, як планувалося споконвічно. Але при цьому нітрохи не гірше, а навіть краще й приємніше. Адже день народження це сімейне свято. І провести його в колі близьких людей це найкращий подарунок, що я одержав у той день. За увесь час я навіть не згадав про біль у голові й тім, що постійно хочеться кашляти. День пройшов просто на одному подиху. Насправді незабутні враження й спогади

На наступний ранок я вже почував себе набагато краще, а через день і зовсім поправився. Що саме цікаве, друзі усе ще пропонували влаштувати для мене свято, але я відмовився. Відмовився тому, що справжнє свято вже відбулося, а іншого мені просто напросто не треба. Так навіть краще.