Особливий зміст німої сцени в комедії «Ревізор» – Гоголь Микола
Гоголь виступав новатором не тільки в прозаїчних добутках, не обійшов він стороною й комедії. Яскравим прикладом став його Твір “Ревізор”, до глибини душі потрясшее погрязшую у взятничестве й чинопреклонении Росію
Як став відомо пізніше зміст і ідею добутку порадив Гоголю Пушкін. Всі театральні підвалини ламає своїм твором Гоголь, повністю міняється структура драматичних і комедійних добутків. Це все незважаючи на те, що сюжет побудований на класичній історії про роззяву
Але в підсумку виявляється, що це звання переходить до більше розумного городничему і його оточенню. Покарання ж приходить не до тому, хто обманював, а до тому, кого обдурили. Вся комедія побудована на фарсі, крім останньої виняткової сцени
Півтори мінути в абсолютній тиші повинні витримати актори, що грають спектакль. Адже не зрячи говорять, що вразити грою можна, складніше донести емоції в абсолютній тиші. Німа сцена вражає трагізмом і в той же час абсурдністю ситуації
Вона йде контрастом з усім добутком, де відбуваються комедійні події. Всі герої застигають як статуї й нагадують примар. Тут Гоголь натякає на те, що крім людського суду є ще й Божественний. Кожному віддасть за гріхи не тільки на землі, за допомогою справжнього ревізора, спереду йде й вищий суд. У комедії схована кільцева композиція: адже епіграфом до добутку служить “На дзеркало неча нарікати, коли пика крива», а наприкінці глядачеві з’являються перекошені особи місцевих чиновників
Вони всі спустошені й збентежені, адже стільки сил витрачене для того, щоб одурачить і обласкати мнимого чиновника Хлестакова. У підсумку виявляється, що насправді в дурнях залишилися вони самі
Пози їх досить показові: городничий перетворився в стовп, почмейстер у знак питання, суддя з растопыренными руками, усе перебувають у крайньому ступені напруги
Сам Гоголь просить акторів особлива увага звернути на німу сцену, про це говорять спеціальні ремарки. Автор рекомендує строго дотримувати всіх приписань, щоб не зіпсувати ефект від добутку
