Дорогоцінний час – твору – міркування

Твір – Міркування

Усна народна творчість – самий древній вид мистецтва. Велике місце в ньому займають прислів’я й приказки. Це мудрість народу, що пройшла через століття до нас. Наші предки хотіли передати свої знання, досвід, навички нам, хто прийшов у цей мир, щоб ми стали добрими й розумними, справедливими й гарними. Вони відобразили в прислів’ях і приказках свої принципи й погляди на життя

Наприклад, чудове прислів’я: «Справі час, потісі година» учить нас цінувати життя, її швидкоплинність використовувати з розумом. Як часто ми недозволено щедро витрачаємо свій час на дурницю, думаючи, що спереду його багато, невимірний океан. Виростаємо безтурботними ледарями, яким потрібна повна підтримка батьків. А ми, те, коли будемо опорою і їхньою радістю? От прислів’я й нагадує, що не можна витрачати дорогоцінний час, відпущений людині на навчання й дорослішання, на вивчення матеріалу, залишеного в спадщину попередніми поколіннями

Потрібно щохвилини навчального часу в класі проводити з користю, закріплювати отримані знання, множити вміння й навички, передані нам у спадщину. Але в дитинстві хочеться бігати й грати, дивитися телевізор і слухати музику. На це теж вистачить часу, якщо навчитися раціонально його використовувати

Чим інтенсивніше ти працюєш, тим радісніше відпочивати. Якщо ж життя стане вічним святом, воно швидко набридне. Навчання теж може стати задоволенням, якщо усвідомлюєш його необхідність і користь. А допоможе в цьому прислів’я: «Справі час, потісі година».