«Сон Обломова» як ідейно – художній центр роману Івана Гончарова – Гончарів Іван

«Обломів» – найбільший твір Івана Олександровича Гончарова, «один з найвидатніших романів класичної літератури». У цьому романі яскраво відбилися провідні риси реалізму: об’єктивність і вірогідність зображення дійсності, створення типових конкретно – історичних характерів, що втілюють риси певного соціального середовища

Величезним досягненням И. А. Гончарова є створення образа Обломова. Це складний, багатогранний, суперечливий і навіть трагичный герой. Уже його характер визначає пересічну, нецікаву долю, позбавлену зовнішнього руху, значних і яскравих подій. Але тим, що письменник позбавляє життя свого героя значних зовнішніх подій, воно перемикає основну увагу читача на нього напружений внутрішній зміст

На характер і спосіб життя Обломова визначальний вплив зробив патріархально – помісний уклад. Цей вплив виразився в ледачому й порожнім існуванні, що для Іллі Ілліча був подобою життя. Його безпорадність, марні спроби до відродження під впливом Ольги й Штольца, одруження на Пшеницыной і сама смерть визначені в романі як «обломовщина». Сам же характер Обломова крупніше й масштабніше.

Гончарів почував, що боріння душі Обломова торкнуться багатьох (як займали його самого), і тому болісно шукав вірний тон роману, відправну крапку в розкритті переживань і сумнівів героя. Не випадкове народження добутку пов’язане зі створенням ідилічної картини дитячого років Іллі в «Сні Обломова». Саме там схований ключ до розгадки образа

Теплі спогади про життя в рідному домі втілив Гончарів у своєму герої. Навіть Обломовку письменник помістив у знайомі йому місця, а риси Захара запозичені в слуг гончаровского будинку. Немов зі сторінок роману взяті слова Івана Олександровича, написані їм у черговий приїзд на батьківщину (під час створення роману): «Лежу, відпочиваю, не виходячи з халата. Біля мене бігають два пустуни… братові діти».

Роман Гончарова бере початок з «Сну Обломова». І не тільки тому, що саме із цього «епізоду з незакінченого роману» почалося знайомство читача з добутком, а насамперед тому, що в ньому зосереджені основні художні нитки добутку

Всю першу частину роману, що охоплює один день із життя Обломова, герой провів на дивані, хоча іноді й уживав те боязкі, меланхолійні, те рвучкі спроби встати з його. «Лежання в Іллі Ілліча не було ні необхідністю, як у хворого або як у людини, що хоче спати, ні випадковістю, як у того, хто утомився, ні насолодою, як у ледаря: це було його нормальним станом». Дозвільне времяпрепровождение, абсолютна бездіяльність – природний і усвідомлений спосіб життя Обломова.

Все життя Обломова супроводжують три атрибути міщанського благополуччя – диван, халат і туфлі. Одержавши непогане, хоч і недостатньо глибоке утворення, Ілля Ілліч переїхав у двадцять років із провінційного поміщицького маєтку в Петербург, сповнений прагнення реалізувати себе на службовому поприщі, у громадському житті

Як же людина, наділена здатностями, неабияким розумом, добрим, шляхетним серцем міг упасти так низько, виявитися настільки дріб’язково причепливим, по – детски безпомічним і смішним, повністю неспроможним у житті? Розгадка характеру Іллі Ілліча в його дитинстві, звідки прямі нитки простягаються до дорослого героя. Характер героя – об’єктивний результат умов народження й виховання

А головне – з дитинства закладені в герої основи морального утриманства, що визначили трагедію його життя. І як наслідок постійної дріб’язкової опіки – неухильне впровадження споживчої психології у свідомість барчонка. Його ідеал – спокій, обід на лоні природи, пообідній сон – назавжди позбавив героя здатності до усвідомленої трудової діяльності

Так в обломовском сні, у його відношенні до минулого життя таяться розгадки наступних дій Іллі Ілліча. Обломова не можна до кінця зрозуміти, якщо не усвідомити казково – міфологічної природи його характеру, відтвореної саме в «Сні».

Визначаючи чільну роль «Сну Обломова» у всьому добутку, А. Дружинін писав, що епізод «усвідомив і розумно опоетизував всю особу героя, але ще тысячью невидимих скріп зв’язав його із серцем кожного читача. Щодо цього «Сон», сам по собі разючий як окреме художнє створення, ще більше вражає своїм значенням у всьому романі».

Емоційний і художній лад «Сну» немов камертон, що задає тон всьому роману, піднімає оповідання до епічних масштабів

Авторська позиція стосовно образа Обломова суперечлива. Показуючи порожнечу й інертність уже зжила себе патріархально – поміщицького середовища, письменник разом з тим протиставляє моральну цілісність Обломова й «обломовцев» бездушшю дворянсько – чиновницького суспільства в особі Алексєєва, Затертого, Мукоярова й інших

Гончарів розсовує рамки соціально – побутового роману, виявляючи риси Обломова не тільки в епосі, середовищі, але й у надрах російського національного характеру

Головним достоїнством письменника можна вважати розкриття особистості на тлі історичного розвитку нації

Гончарів намагався знайти сполучні нитки розрізнених явищ російського життя. Ця традиція буде тривати у творах Толстого, Достоєвського. Роман «Обломів» И. А. Гончарова не втратив своєї актуальності й свого об’єктивного значення й у наш час, адже в ньому закладений загальнолюдський філософський зміст