Сутність і розгортання конфлікту між одухотвореністю та філістерством у творі Е. Т. Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер»

Дисгармонія світу знаходить у творчості Гофмана своє відображення: в усіх його творах переплітаються, стикаються найрізноманітніші контрастні образи. Одне з улюблених протиставлень, що кожного разу повторюється,— це ентузіаст та обиватель, філістер.

Ентузіаст — визначення, що належить Гофману, але сам образ має традицію в романтизмі, яка і була ним сприйнята. Естетичне сприйняття романтики проголошували незмінним г вічним уособленням усього величного і прекрасного в житті, вищим критерієм реальності. Образ художника постійно збагачується, він протиставляється світу як ентузіаст, безкорисливий служитель ідеалам краси, справедливості та гармонії, як геніальний дух, який бачить світ з усіма його потворними явищами з якоїсь вищої, одному йому притаманної точки зору.

У повісті «Крихітка Цахес…» героєм-ентузіастом є студент Бальтазар. Він втілює творче начало і протистоїть не лише Циноберові, а й професору Мошу Терпину. На відміну. від інших студентів, які носили «довгі, широченні штани…, короткі дитячі кагітанчики» і мали чудернацький вигляд, Бальтазар був одягнений просто, «на давньонімецький зразок», та мав «жвавий і ясний розум», котрий дозволяв йому так тісно спілкуватися з Природою, що він відчував навіть «далеку небесну блакить» і переймався «чудовими мріями з якогось далекоґо світу, повного блаженної радості». Цей романтик цікавиться «високими істинами світу», а тому помічає, що «дивний дух… таємничими словами розмовляє з кущами, з деревами, з хвилями лісового потічка».