Дон Кихот – хто він? – Сервантес Мигель
У прекрасному творі Мигеля де Сервантеса Сааведры ми зустрічаємося з досить незвичайним головним героєм – Дон Кихотом Ламанчским. Чим же він дивує читачів роману вже протягом декількох сотень років? Що змушує людей знову й знову перечитувати сторінки книги, створювати величезну кількість постановок і екранізацій роману?
Головною причиною цього є незвичайний образ головного героя Дон Кихота. А незвичайний цей ідальго насамперед тим, що важко зрозуміти, божевільний він чи ні. Коли ми бачимо, як ця людина, намагаючись додержуватися прикладів з лицарських романів, стає мандрівним лицарем у нелегкі часи, нам здається, що він божевільний. У романі неодноразово ми бачимо підтвердження цьому. Він бореться з вітряними млинами, приймаючи їх за велетнів, проколює посудини з вином, уважаючи їхніми чудовиськами, приймає постоялий двір за замок і навіть придумує собі даму серця, який не існує в реальному світі. І в наш час, і сотні років тому такої людини назвали б божевільним навіть не замислюючись. Але чи не так це? Насправді його божевілля ми можемо побачити тільки в тім, що стосується лицарства
У всім іншому це звичайна людина. Але й подвиги Дон Кихота можна пояснити. Цілком можливо, що цей ідальго далеко не божевільний. Може бути, йому просто схотілося подвигів, слави й честі. Звичайно, він намагався домогтися чого – небудь, але, як правило, для Дон Кихота все печально закінчувалося. Сильно, що розігралася уява, ідальго в сумі з його прагненнями до подвигів принесли йому славу безумця. Незважаючи на всі, він смів, шляхетний, сильний духом. У нього є честь. Але люди рідко цінують ці якості. Так було тоді, так є й зараз. І набагато легше назвати кого – небудь безумцем, чим спробувати зрозуміти його, причини його дій
Дон Кихот – дуже багатогранна особистість, він має прекрасні щиросердечні якості. У душі ідальго схожий на дитину, що хоче, щоб на нього звернули увагу, хоче прославитися, бути героєм. Але далеко не все це розуміють і називають його божевільним
