Твір по картині Дали “Галюциногенний торреро” – Дали Сальвадор

Полотно писалося в проміжок між 1968 і 1970 роками. Полотно відображає художника в одній картині, і саме із цією метою він і писався. Сам Дали говорив, що картина була навіяна натхненням побачивши Венери на коробці олівців. У принципі, це його добуток (як, у принципі, і більшість інших) є повним невизначеності й двозначності шедевром, якім можна трактувати дуже по – різному.

У ті роки Дали було більше 60 років, і він активно працював над тим, щоб стати кумиром того покоління, до якого, властиво, не належав, і яке не особливо цікавилося його живописом, політичними поглядами, емоційністю добутків. Його основною метою було дивувати, шокувати. Його живопис ніс гасла, кричала з полотен, благала й вселяла. Але саме головне – вона залучала багато уваги. Ні для кого не секрет, що не стільки живопис, скільки епатажне життя Дали робила його одним з найвідоміших творців 20 – го століття

Його любили, його боготворили, уважали кумиром. Він же спробував створити квінтесенцію своєї творчості й свого я. “Галюциногенний торреро” став антологією образів Дали, за якої він же сам і спостерігає. У правому нижньому куті коштує маленький Сальвадор, повністю взятий з “Примари сексуальної привабливості”, а до нього летять мухи. Він коштує й дивиться як з тіні Венери Милосской з’являється тореадор, що сідлає бика

Ми бачимо величезну площу, що згодом буде ставати усе більше й беспредельней. Угорі, немов установлюючи свій довлеющий авторитет над демонстрируемыми образами, розташувалася голова Галы Дали. Серія з тускнеющих у перспективі Венер дуже алегорична. Вони провертаються з різною амплітудою й одночасно міняють пів

Сам тореадор виявляється не так вуж легко. Груди другої праворуч Венери – це його ніс, а тінь на животі – рот. Ми бачимо його зелену краватку й розшиту блискітками куртку, що зливається зі скелями, в обрисі яких легко побачити голову бика. В історію полотно по справедливості ввійшов як шедевр метаморфізму