Чим сподобалася мені російська народна казка “Морозко” – Рецензії

Жили минулого… Ці слова звучать для мене як загадкова чудесна музика, обіцяючи неймовірні захоплюючі пригоди! От вони пролунали ці “жили минулого”… І проста болотна жаба перетворилася в царівну, а Іван – царевич мчиться на сірому вовку. Ще момент і відкриє луг із квітами або спілими ягодами. Все це мир казок. І в цьому світі живе моя сама улюблена казка – “Морозко”.

Смутна й у теж час щаслива історія про дідові й бабкіних дочках, мудрого чарівника Морозко. Дедушкина дочка розумн і роботяща: і пекти розтопить, і хату підмете, і води наносить. Але ніколи не прислужити їй злій матінці. Досаждає вона своїй пасербиці. І наказала вона дідові відвести свою дочку в лес. нема чого не залишається дідові як відвести її влес.

Зустріла дівчинка в лісі Морозка. Відразу довідався чарівник дівчинку, адже найчастіше бачив її в лісі те з в’язкою дров, то із цебрами біля колодязя. Відігрів бідну сніговим покривалом, подарував багато скарбів. Повернулася вона додому в дорогій шубі, весела й гарна

Мені подобається що така роботяща дівчинка, що так несправедливо кривдили, стала нарешті – те щасливої й багатої. І тепер не яка зла мачуха їй не страшна

Але мачуха була не тільки злий, а й завистной жінкою. Як так: дедушкиной дочці й таке щастя? Її ж дочки не гірше ж. Хоча ми знаємо, що ледащій і злій дівчини чим її дочка не знайти в усьому світі. От і зустрілася вона з Морозко, вона на відмінність від дідової дочки поводиться грубо й поверхово: “Сгинь, пропади, прокльонів Морозко!”

От як ударив своїми морозами Морозко, так і змерзнула бабкіна дочка. Спохватилася зустрічати дочку бабка, а вона лежить у сінях мертва. Закричала – Заплакала, але вже було пізно.

От і насправді, попусту жалувати, що немає в тебе в статку щастя, якщо ти ледача, заздрий і зла людина. Не вмієш цінувати добро в людях, рідних, любиш тільки себе. Все це розумів я, читаючи цю казку. Казки як мудрі добрі порадники вчать гарного, а іноді просто веселі й з ними интересней жити!