Висячі сади у Вавилоні

В 90 кілометрах від Багдада перебувають руїни Вавилона. Стародавнє місто давно перестало існувати, але й сьогодні руїни свідчать про його грандіозність. “Місто великої… місто міцний”, – сказано про це місто в Біблії. В VII столітті до нашої ери Вавилон було найбільшим і багатим містом Стародавнього Сходу. Багато надзвичайних споруджень було у Вавилоні, але найбільше вражали висячі сади царського палацу, сади, які стали легендою. Створення знаменитих садів легенда зв’язує з ім’ям Семіраміди, цариці Ассирії. Диодор і інші грецькі історики розповідають, що нею були побудовані висячі сади Ввавилоне.

Семіраміда – Шаммурамат – історична особа, але життя її легендарна. За легендою, дочка богині Деркето – Семіраміда росшая в пустелі, у зграї голубів. Потім неї побачили пастухи й віддали наглядачеві царських черід Симмасу, що виховав її як рідну дочку. Царський воєвода Оанн побачив дівчину й женився на ній. Семіраміда була дивно гарна, розумна й відважна. Вона зачарувала царя, що відняв її у свого воєводи. Оанн позбавив себе життя, а Семіраміда стала царицею. Після смерті чоловіка вона стала спадкоємицею престолу, хоча в них був син Ниний. Тоді й з’явилися її здатності в мирному керуванні державою. Вона побудувала царське місто Вавилон з потужними стінами й вежами, із чудовим мостом через Євфрат і надзвичайний храм Белу. При ній була прокладена зручна дорога в Лідію, де вона теж побудувала столицю Экбатану із прекрасним царським палацом, а воду до столиці провела через тунель із далеких гірських озер. Двір Семіраміди блищав пишнотою. Нинию набридло безславне життя, і він організував проти матері змова. Цариця добровільно передала синові влада, а сама, перетворившись у голубку, полетіла з палацу зі зграєю голубів. Із цього часу ассирийцы стали почитати її богинею, а голуб став для них священним птахом

Проте, знамениті “висячі сади“ були розбиті не Семірамідою й навіть не в часи її царювання, а пізніше, на честь іншої, на жаль, не легендарної жінки. Вони були побудовані за наказом Навуходоносора для його коханої дружини Амитис – мидийской царівни, що тужила в курному Вавилоні по зелених пагорбах Мідії. Цей цар, що знищував місто за містом і навіть цілими державами, багато будував у Вавилоні. Навуходоносор перетворив столицю в неприступну твердиню й оточив себе безприкладної, навіть у ті часи розкішшю

Свій палац Навуходоносор побудував на штучно створеній площадці, піднятої на висоту чотири ярусного спорудження. На насипних терасах, які спочивають на зводах, були розбиті висячі сади. Звід підтримували міцні високі колони, розташовані в середині кожного поверху. Платформи терас були складним спорудженням. У їхній підставі лежали масивні кам’яні плити із прошарком очерету, залитої асфальтом. Потім ішов подвійний ряд цегл, з’єднаних гіпсом. Ще вище свинцеві пластини для затримки води. Саму терасу покривала товстий прошарок родючої землі, у якій могли пустити коріння більші дерева. Поверхи садів піднімалися уступами й з’єднувалися широкими пологими щаблями, покритими рожевими й білими каменями. Висота поверхів досягала 50 ліктів (27,75 м) і давала досить світла для рослин. У візках, запряжених биками, привозили у Вавилон дерева, загорнені в мокру рогожу, насіння найрідших рослин, трав і кущів

И розцвіли в незвичайних садах дерева самих надзвичайних порід і прекрасні квіти. День і ніч сотні рабів обертали водопідйомне колесо зі шкіряними цебрами, подаючи у висячі сади воду з ріки Євфрат. Чудові сади з найрідшими деревами, гарними ароматними квітами й прохолоддю в пекучої Вавилонии були по істині чудом миру. У покоях нижнього ярусу цих садів провів свої останні дні в червні 323 року до н.е. Олександр Македонський. Висячі сади були зруйновані повенями Євфрату, що під час повені піднімається на 3 – 4 метри. Древній Вавилон давно перестав існувати, але ім’я його живе до цих пор