Для кого у світі живемо?

У моєму житті є велика кількість людей, які піклуються про мене. Це, звичайно ж, родина. Є ті, хто мені доріг і кому дорога я – друзі. Але чи можна сказати, що я живу для цих людей? Ні, також як і вони не живуть для мене. У мене є собака, що я щодня годую й выгуливаю, але й не для неї я живу

Закохані люди говорять, що живуть для улюблених, самотня сусідка з п’ятьома кішками затверджує, що живе для своїх улюбленців. Але по – справжньому щаслива та людина, що живе для себе. Ні, зовсім не егоїст, і не самолюбец, а саме людина, що живе просто для себе, за законами моралі й совісті. Така людина не може бути щасливий за рахунок суму інших. Навпроти, він радується разом з навколишніми, і разом з ними сумує. Такою людиною я й хочу бути – я хочу жити для себе

Розставляти в житті нерівні пріоритети неправильно. Помилково, коли робота й матеріальний статок коштують значно вище родини, помилка й коли всі навпаки – турбота про родину на шкоду роботі. Той, хто здатний жити для себе, може знайти золоту середину у всім – між родиною й матеріальним прибутком, роботою й відпочинком, необхідністю й задоволенням. Але батько волею – неволею в першу чергу замислюється про свою дитину. Чи вірний такий пріоритет?

У психологічних книгах зустрічається тест для визначення «заради кого людина живе». У тесті наведена небилиця про птаха і її пташенят. Жила – Був гордий птах на острові посередині океану. У неї було три пташенята. Один раз розігралася бура й птах вирішив віднести пташенят на материк, щоб вони не загинули. Птах взяв першого пташеняти й поніс. Але на середині шляху вона сильно утомилася й уже не могла нести свою ношу. Пташеня почало благати врятувати його, пообіцяв, що коли виросте – подбає про неї. З важким серцем птах упустив пташеня в бурхливуу синявий, і повернулася за наступним. Але історія повторилася. На третій раз, коли останнє пташеня стало занадто важкою ношею для матері, вона хотіла було і його упустити в океан, але він теж став молити про порятунок, і пообіцяв коли виросте – подбає про своїх пташенят. Тоді птах зібрався із силами й продовжив шлях. Чим закінчилася ця історія невідомо – можливо обоє врятувалися, може бути, разом потонули – не настільки важливо.

Важливо – кого ж у першу чергу рятував птах? Себе або своїх дітей? З одного боку – вона адже упустила двох пташеняти – виходить, рятувала себе, але з іншого боку – вона упустила тих пташенят, що обіцяли подбати про неї. Так виходить, про себе вона не піклувалася? Тест полягає в тому, як людина розуміє почуту історію. Мені здається, що птах все – таки подбав про себе в першу чергу, у тому числі й рятуючи третього пташеняти – її совість залишилося чисте, адже вона врятувала самого гідного зі своїх дітей

Тільки той, хто живе для себе, може зробити щасливими інших