Короткий зміст Дванадцять місяців Маршак С. Я

У зимовому лісі вовк розмовляє з вороном, білки грають із зайцем у пальники. Їх бачить Пасербиця, що прийшла в ліс за хмизом і дровами (послала її жорстока Мачуха). Пасербиця зустрічає в лісі Солдата, розповідає йому про гру звірів. Той пояснює, що під Новий рік трапляються всякі чудеса, і допомагає дівчинці зібрати в’язку. А сам Солдат прийшов у ліс за ялинкою для Корольови. Коли він іде, у лісі збираються дванадцять місяців, щоб розвести багаття.

Чотирнадцятилітня Корольова, однолітка Пасербиці, кругла сирота. Сивобородий Професор учить норовливу дівчинку краснопису й математиці, але не дуже успішно, тому що Корольова не любить, щоб їй суперечили. Вона бажає, щоб завтра ж наступив квітень, і видає наказ: обіцяє більшу нагороду тому, хто принесе в палац кошик пролісків. Глашатаї повідомляють про початок весни й королівський наказ.

Мачуха і її Дочка мріють про нагороду. Тільки вертається Пасербиця із хмизом, як її відразу посилають назад у ліс – за пролісками.

Замерзла Пасербиця бродить по лісі. Виходить на галявину, на якій горить багаття, а довкола нього гріються дванадцять братів – місяців. Дівчинка розповідає їм свою історію. Квітень просить братів поступитися йому, щоб допомогти Пасербиці. Ті погоджуються. Навкруги розцвітають проліски, дівчинка їх збирає. Квітень дарує їй своє колечко: якщо трапиться лихо, потрібно кинути колечко, сказати чарівні слова – і всі місяці прийдуть на допомогу. Брати карають Пасербиці, щоб вона нікому не говорила про зустріч із ними.

Пасербиця приносить проліски додому. Мачехина Дочка краде в сплячої Пасербиці колечко, подароване Квітнем. Та відразу про це догадується, благає повернути їй колечко, але баба і її зла Дочка навіть і слухати не хочуть. Вони йдуть із пролісками в королівський палац, залишивши Пасербицю будинку.

Урочистий прийом у королівському палаці. Королева повідомляє, що Новий рік не наступить, поки не принесуть повного кошика пролісків. З’являються садівники з оранжерейними квітами, але пролісків серед них немає. Лише коли Мачуха з Дочкою приносять Проліски, Корольова визнає, що Новий рік наступив. Вона наказує «двом особам» розповісти, де вони знайшли квіти. Ті плетуть небилицю про чудесне місце, на якому ростуть узимку й квіти, і гриби, і ягоди. Королева вирішує послати їх за горіхами і ягодами, але потім у неї виникає думка поїхати туди самої разом із придворними. Тоді Мачуха з Дочкою говорять, що чудесне місце вже замело снігом. Королева загрожує їм за обман стратою, і брехухи зізнаються, що квіти рвала Пасербиця. Королева їде в ліс, наказавши «двом особам» супроводжувати її разом з Пасербицею.

У лісі солдати розчищають дорогу перед Корольовою. Їм пекуче, а придворні мерзнуть. Королева наказує всім працювати й сама берет мітлу. З’являються Мачуха, Дочка й Пасербиця. Королева велить дати Пасербиці шубу. Пасербиця скаржиться, що в неї відняли колечко. Королева наказує мачехиной Дочці повернути колечко, і та кориться. Потім Корольова вимагає, щоб Пасербиця розповіла, де знайшла проліски. Дівчинка відмовляється, і тоді розгнівана Корольова велить зняти з її шубу, загрожує стратою й кидає її колечко в ополонку. Пасербиця, нарешті, вимовляє чарівні слова й кудись зникає. Відразу ж наступає весна. Потім літо. Поруч із Корольовій з’являється ведмідь. Усі розбігаються, тільки Професор і старий Солдат захищають неї. Ведмідь іде. Наступає осінь. Ураган, злива. Придворні, покинувши Корольову, біжать назад у палац. Королева залишається із Професором, старим Солдатом, Мачухою і її Дочкою. Вертається зима, сильна холоднеча. Сани є, так їхати не можна: на конях поскакали придворні. Королева мерзне. Як вибратися з лісу? З’являється старий у білій шубі й пропонує кожному загадати по одному бажанню. Королева хоче додому, Професор – щоб пори року повернулися на свої місця, Солдатів – погрітися в багаття, Мачуха з Дочкою – шуби, хоч собачі. Старий дає їм шуби, вони лають один одного, що не просили собольих. І відразу перетворюються в собак. Їх запрягають у сани.

Дванадцять місяців і Пасербиця сидять у багаття. Місяці дарують дівчинці скриня з обновками й чудесні сани, запряжені двома конями. З’являються королівські сани в собачій запряжці. Місяці дозволяють усім погрітися в багаття. На собаках, звичайно, далеко не виїдеш. Треба б попросити Пасербицю, щоб підвезла, але гордовита Корольова просити не хоче й не вміє. Солдат пояснює їй, як це робиться. Королева нарешті по^ – доброму просить Пасербицю, та саджає всіх у сани й дає кожному шубу. А собак вона через три роки приведе до новорічного багаття, і, якщо вони виправляться, їх знову перетворять у людей.

Усі їдуть. Місяці залишаються в новорічного багаття