Зустріч Обломова зі Штольцем – Гончарів Іван
Головним завданням свого роману «Обломів» Гончарів уважав пошук справді людської «норми» буття, втраченої в сучасному світі, і героя, що відповідає цій «нормі». Але особливістю втілення цього авторського задуму стало те, що «артистичний ідеал» особистості виявляється недосяжний. Він як би розпадається на дві частини, два основних образи – Обломова й Штольца, які зображуються на основі принципу антитези. Уперше протиставлення цих героїв чітко позначається в момент їхньої зустрічі після довгої розлуки, описаної в 3 главі з П частини роману
З дитинства Обломова й Штольца зв’язувала ніжна, віддана дружба. Здавалося, що вони дійсно як би доповнюють один одного: самостійність, ділова активність, практицизм, що приводить часом до зайвої сухості, сила характеру Штольца сполучаються з «голубиною душею», м’якістю, але й слабістю, а головне – повною нездатністю до якої – небудь справи Обломова. Все це ми бачимо й в аналізованій сцені з роману
Штольц уривається в сонний, нерухливий мир Обломова, як вихор, покликаний усе перемінити. Він відразу ж пропонує вирватися з полону затишної кімнати, що зовсім поглинула Обломова, позбавила сил, енергії, і відправитися в далеку поїздку за кордон. «Дихай чистим повітрям…» – призиває друга Штольц.
Але Обломів і так уважає себе нещасним через те, що навіть тут, у затишному, замкнутому мирке його «життя торкає». Виявляється, у нього визначилися дві головні турботи: треба їхати в родовий маєток Обломовку, щоб налагодити розвалене господарство, і в той же час йому загрожує переїзд на іншу квартиру. Обоє ці події не здаються Штольцу чимсь страшним і нездійсненним. Він відразу радить Обломову, як почати зміни в Обломовке, а проблема зміни квартири йому просто смішна. Але в тім – те й різниця між цими героями, що для Обломова ці турботи здаються надмірними. Надалі ході роману ми довідаємося, що саме Штольц в остаточному підсумку влаштовує справи Обломова. Адже для Іллі Ілліча головне, щоб ніяких істотних змін не відбувалося ні в чому: ні в його житті й побуті в Петербурзі, ні в рідний Обломовке.
Безпорадність і непрактичність Обломова проявляється також у тім, що він не вміє вести лік грошам. На питання Штольца він навіть не може згадати, куди ділися гроші, прислані йому із села. Коло його інтересів виявляється замкнуть – чого коштує згадування про книгу із зацвілою сторінкою! А оточують Іллю Ілліча люди дрібні, незначні, порожні. І в цю важку, затхлу атмосферу життя друга Штольц намагається внести свіже повітря. Саме про цьому й повествуется в подальших главах добутку, де вже повністю визначаються характери цих двох героїв – антиподів
