Роздуми Івана Кочерги про людську мудрість

ТвІР за драмою І. А. Кочерги «Ярослав Мудрий». Роздуми Івана Кочерги про людську мудрість втілені в образах Сельвестра, Ярослава Мудрого. Мабуть, невипадково твір про київського князя починається з розповіді вченого монаха Сельвестра. І формула мудрості, виведена ним, така:Не те чеснота, лиш би книги чтить, А щоб од книг зерно добра й любові В своїй душі посіяти й зростить, І просвітить добром серця людськії. Цей основний постулат драматург відстоює кожним образом своєї драми: мудрість людська тримається не тільки на великих знаннях, а й на великій людяності. Вона береться насамперед з життя, бо воно і є тією основною книгою, що дає людині мудрість. Тим і славний князь Ярослав, що, з молодих років наповнивши своє життя мудрими книгами, благословенними словами, «не вдав тілу своєму покою, доколи правді двері не відкрив…».

Справді, саме за часів Ярослава Мудрого стало можливим формування самостійної держави. Він добився об’єднання Новгорода з Києвом, відстояв у боротьбі з варягами і татарами національну незалежність держави, побудував багато нових міст, віддав багато сил розвиткові науки і мистецтва. Як державний діяч Ярослав узяв на озброєння слова священика Іларіона: «Раніш закон, а потім благодать». Справедливий закон ставить він на захист мирного щасливого життя людини. При цьому Ярослав покладає велику надію на особисту мудрість державного діяча, на його вміння точно визначати, що є добро, а що зло, його спроможність бути справедливим у всьому і завжди. Та чи завжди він сам був таким? Спочатку Ярослав був упевнений: треба воювати вік, щоб збудувати єдиний храм прекрасний. І тільки з роками зрозумів, що «мир і труд – це благо основне». Не завжди справедливий князь і у своєму ставленні до майстра-будівника Журейка. Однак величаємо ми його мудрим, бо він не байдужий до людей, провів своє життя у великих трудах і звитягах. А саме в цьому – справжня мудрість.

Відкритий як в любові, так і в ненависті, Ярослав сприймає навколишній світ не тільки розумом, а й серцем. Але добрим, щирим і людяним повинно бути твоє серце, людино, щоб можна було його назвати віщим, мудрим. А серце Ярослава – це серце люблячого батька, справедливої людини, покликаної безкорисливо служити людям. Таке серце не схибить. Драми Іван Кочерги завжди сучасні. Вони – невичерпне джерело людської мудрості, бо в основі їх – історична правда і кращі зразки народної моралі.