Відображення поглядів на мистецтво в казці Ганса Крістіана Андерсена «Соловей»

Незважаючи на те, то казки Андерсена зрозумілі й близькі дітям, письменник порушував у них важливі життєві питання. Серед них провідне місце належить проблемі мистецтва. Андерсен вважає, то право на життя має лише такс мистецтво, яке правдиво його відтворює і є близьким для людей. Ці думки він висловлює у своїй Славнозвісній казці «Соловей».

Зіткнення справжнього і фальшивого мистецтва — тема цієї казки. І сутність справжнього мистецтва змальована тут правильно; це мистецтво є близьким до природи. Штучний птах у казці Андерсена є втіленням псевдомистецтва. Воно є мертвим, позбавленим справжньої сили.

Тоді як пісня справжнього, живого солов’я перемагає навіть смерть, іграшка в час випробування мовчить. Природа протиставляється штучності, життя — механіці.

Але якщо механічний соловей у Андерсена жалюгідний і нікчемний; це не стосується загалом механіки як такої. Письменник не має на увазі справжніх досягнень науки і техніки. Андерсен високо цінує людські винаходи, технічні досягнення, які справді служать людині, відкривають перед нею нові горизонти. Для нього характерною є просвітницька віра в силу людського розуму. Просвітництво органічно переплітається в нього з романтичною спрямованістю і сентиментально-релігійними тенденціями. Саме ці погляди відтворилися в його філософській казці про митця і покликання мистецтва.