‘Ти знаєш, що ти — людина’ (за віршем Василя Симоненка)

I. Василь Андрійович Симоненко — талановитий український поет (поезії В. Симоненка притаманний дух непоборності, вогонь неспокою, жага гуманізму).

II. Ідея неповторності людського “я” в творчості В. Симоненка.

1. Ствердження поетом унікальності людини (людина для Симоненка поняття не біологічне, а духовне:

Ти знаєш, що ти — людина.

Ти знаєш про це, чи ні? Усмішка твоя — єдина.

Мука твоя — єдина.

Очі твої — одні).

2. Заклик поета цінувати життя (впевненість в тому, що якість життя людини залежить тільки від неї; необхідно відповідально ставитися до життя, з’ясувати своє призначення й діяти згідно з ним, необхідно кожному творити свою долю самостійно; тільки висока мета, палка самовідданість гідні звання людини:

Сьогодні усе для тебе —

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба —

Гляди ж не проспи!)

3. Правозахисник світогляд поета (ствердження поетом думки, що не ставлячи перед людиною високих цілей, ми обмежуємо її існування, задовольняємо чисто фізичні потреби, тим самим ми не поважаємо її, а це тяжке порушення її

Прав і гідності; призначення людини на Землі — сягнути найвищих висот духовності:

Бо ти на землі — людина.

І хочеш того чи ні — Усмішка твоя — єдина.

Мука твоя — єдина.

Очі твої — одні).

III. В. Симоненко — символ незнищенності українського духу, символ правди і сумління.