Твір по картині Шишкіна «Осінній пейзаж» – Шишкін Іван

Я ніколи раніше не була знайома із творчістю й картинами російських художників. Я попросту цим не цікавилася. Але недавно, гуляючи по Інтернету, на одному із сайтів я наткнулася на дуже гарну картину осіни. Не можна сказати, що вона чимсь особливо виділялася, але в той же час вона притягала невідомою силою, змушуючи дивитися на картину знову й знову.

Я стала шукати її художника, як виявилося, це був Іван Шишкін. Я познайомилася ближче з його картинами, манерою листа, але “Осінній пейзаж” однаково залишався краще картиною, яку я коли – або зустрічала. З першого погляду вона зовсім звичайна, але варто придивитися й помітиш саме ту геніальну простоту, який кожному з нас так часто не вистачає

На цьому полотні автор зобразив саме чудове, на мій погляд, пору року – Золоту Осінь. У першу чергу, вона запам’ятовується яркою й різнобарвним листям, що надає деревам і навколишньої нас території вкрай романтичное й загадковий настрій. На картині ми бачимо листи, які впали не тільки на землю, але вони лежать на поверхні води, начебто сама природа це створила. Неймовірна краса й насиченість фарб сприяє тому, що ми сприймаємо картину саме так, а не інакше.

До того ж можна припустити, що яскравими фарбами художник хотів передати той перехід з однієї пори року до іншому й показати, що кожний сезон гарний і привабливий по – своєму, у кожного є, чим любуватися й захоплюватися. Створюється враження, що сама природа хоче зробити цю осінь особливо запам’ятовується для людей. Навіть використання темних фарб у виконанні водного пейзажу не псує загального враження від картини

Картина “Осінній пейзаж” викликала в поза дуже багато позитивними емоціями й враженнями. До цього мені ніколи не подобався “золотий” сезон, тому що після літа він здавався мені похмурим і сумовитим. Ця картина змусила мене звертати увагу щораз на красу листів, дерев і навколишнього світу в цей час і захоплюватися кожним побаченим як чимсь зовсім унікальним