«Життя — це сон» — драматична філософія в особах
I. Драматичний твір Кальдерона — «це найвеличніша драматична концепція». (І. С. Тургенев писав, що у цій драмі «…дика енергія, глибоке презирство до життя, дивовижна сміливість думки поруч із фанатизмом непереборного фанатика…». Кальдерон створив справжній релігійно-філософський твір, але написав його у формі цікавої, фантастичної казки, у якій письменник змусив глядачів замислитися над найважливішими проблемами життя).
II. Драма Кальдерона «Життя — це сон» як втілення філософських ідей епохи бароко. (У драмі відтворено філософські концепції сучасного Кальдеронові світу: маленька людина відчайдушно протидіє могутній і безжальній природі, а її доля — у руках Божих.)
1. Втілення у драмі концепції світу, ворожого до людини. (Страшні скелі, темна башта — світ як тюрма людського духу.)
2. Поняття про людину як іграшку у руках безжальної, ворожої долі. (Передбачення астролога, що принц Сехісмундо буде жорстоким тираном.)
3. Використання християнських понять і християнської символіки у драмі Кальдерона. (Такі символи, як башта, кайдани та поняття про страждання і самопожертву надають драмі релігійного сенсу. Поняття про Боже милосердя та кару людини за поведінку, яка також накреслена Богом. Це стосується сумнівів Сехісмундо щодо Божої сили, бо якщо Бог могутній, чому дозволяє людині творити зло; якщо людина не владна над собою, то чому її карає Господь?)
4. Втілення у драмі філософії песимізму та відчаю. (Песимізм був характерний для літератури часів Кальдерона, коли людина вважалася грішною від самого початку життя: «.’.Найтяжчий гріх — у цьому світі народитись…»)
5. Роздуми про свободу і вибір людини. (Особиста свобода людини і її вибір загальнолюдських цінностей, їх пріоритет над особистим щастям — одна з найважливіших тем творчості Кальдерона. Бажання щастя за Кальдеро – ном — безумство, помилка, та Сехісмундо заспокоюється, зробивши вибір на користь державній необхідності.)
III. Катьдерон і епоха бароко. (Кальдерон та його сучасники — поет Луїс де Гон – гора, драматург. Попе де Вега.)