Вірування стародавніх слов'ян
Календарно-обрядові пісні донесли до нас міфологічні уявлення дохристиянських часів. Наші далекі предки не вміли правильно пояснити явища навколишнього світу. Вони наділяли рисами живих істот усе, що "їх оточувало, і вірили, що вони можуть допомагати людині або нашкодити. Люди намагалися впливати на сили природи певними обрядами, які завжди супроводжувалися піснями.
Усе життя українського народу було пов'язане з хліборобського працею. Від урожаю залежав добробут селян. Тому магічними словами і ритуальними діями вони намагалися поліпшити умови свого життя. Відомий мовознавець О. Потебня писав: «Чим далі у старовину, тим звичайніша і міцніша віра у здатність слова однією своєю появою творити те, що ним означено».
Наші предки здавна помітили, що слова мають велику силу. Ними можна втішити й розгнівати, насмішити і налякати, заспокоїти і викликати прихильність до себе. Вони вважали, що ласку богів та сили природи можна привернути словами і піснями. Так виникли календарно-обрядові пісні, які поділялися на цикли за порами року: весняний, літньо-осінній, зимовий.
Усе життя українського народу було пов'язане з хліборобського працею. Від урожаю залежав добробут селян. Тому магічними словами і ритуальними діями вони намагалися поліпшити умови свого життя. Відомий мовознавець О. Потебня писав: «Чим далі у старовину, тим звичайніша і міцніша віра у здатність слова однією своєю появою творити те, що ним означено».
Наші предки здавна помітили, що слова мають велику силу. Ними можна втішити й розгнівати, насмішити і налякати, заспокоїти і викликати прихильність до себе. Вони вважали, що ласку богів та сили природи можна привернути словами і піснями. Так виникли календарно-обрядові пісні, які поділялися на цикли за порами року: весняний, літньо-осінній, зимовий.
