Яким я уявляю собі головного героя «Пісні про Роланда»?

Із історії та літератури ми знаємо багато випадків, коли історична постать ставала героєм епосу, входила в легенди та народні оповідання. Щодо давньо­го епосу (а «Пісня про Роланда» описує події VIII сторіччя), найчастіше правди­вих історичних документів зберігається дуже маю, а про те, яким був описаний у легендах та історичних поемах герой, ми можемо тільки здогадуватись, уявля­ючи його.

Головний герой «Пісні про Роланда» — постать, шо реально існувала, та й сю­жет цього твору грунтується на реальних історичних подіях. Образ Роланда увій­шов не тільки у французький епос тих часів, коли мали місце описані події, а й багаторазово переосмислювався та доповнювався, обростаючи новими деталями та рисами вдачі.

Відомо, що «Пісня про Роланда» датується XII сторіччям, існувати й більш ранні твори, а найпізніші переспіви цього сюжету було створено аж у XVI—XVII сторіччях.

Читаючи «Пісню про Роланда», я подумав, що цей образ недаремно став на­стільки популярним. Головною рисою Роланда є відданість, він зображений у контрасті зі зрадником Ганелоном. Чесність і гідність цього героя зробили його узагальненим еталоном середньовічного лицаря. Почуття Роланда, його думки та дії зумовлені певним внутрішнім кодексом, тож ми можемо сміливо назвати його носієм лицарського кодексу честі. Роланд загинув у битві в Ронсельванській уще­лині, захищаючи віру, загинув у битві, як і личить лицареві.

«Пісня про Роланда» описує часи Карла Великого, його війну з маврами. Французи обирають послом графа Ганелона, який зраджує Роланда. У битві в Ронсельванській ущелині через перевагу сил супротивника значна частина вій­ська Карла гине, серед загиблих — і Роланд. Образ цього середньовічного лицаря подобається мені тим, що він зображений невідомим автором з усією щирістю, без ідеалізації, але й не схематично. Роланд постає перед нами людиною, яка го­това віддати життя за свої ідеї, віру, за власні переконання.

На щастя, минулися часи, коли людина домагатася справедливості зі зброєю в руках. Ате не минулися часи, коли гідність і честь цінуються вище за все. Хоча у пізніших творах образ Роланда було переосмислено (провансальські поети до­давали до історичного сюжету лінію кохання Роланда до Анджеліки, дещо гіпер – трофуючи сентиментальність та романтичність образу головного героя, — «за за­конами жанру, так би мовити»), створювались навіть поеми з відверто іронічним пафосом, де образ Роланда зображувався карикатурно, Роланд затишається одним з найяскравіших героїв давнього епосу.