Історичне минуле Росії в циклі віршів «На поле Куликовом» Блоку – Блок Олександр

А. А. Блок гаряче цікавився історією Росії. У її прошлом він намагається знайти джерела російського національного характеру, причини вибору історичного шляху Росії. Минуле дає йому можливість міркування про сьогодення й майбутнє рідної землі

Особливо важливим, переломним у ході історії моментом він уважає Куликовскую битву. У ній уперше була доведена єдність Русі, прагнення її народу до волі й здатність його ксопротивлению.

Цикл складається з п’яти віршів

Перше починається із плавного, неквапливого опису природи:

Ріка розкинулася. Тече, сумує ліниво

И миє берега…

А потім різка зміна ритму й наростання руху:

Нехай ніч. Домчимося. Опромінимо багаттями

Степову далечінь…

Мова йде про особливий історичний шлях Росії, довгому й болісному. Переплітаються два значення слова «шлях»: шлях – дорога й шлях розвитку народу, держави. І в обох значеннях головне – рух, незаспокоєність:

И вічний бій! Спокій нам тільки сниться

Крізь кров і пил…

Летить, летить степова кобилиця

И мне ковила…

И немає кінця! Миготять версти, кручі…

Образи неприборканої кобилиці, що мчиться, людей, що кричать за Непрядвой, роблять сильне емоційне враження. Вороги рисуються поетом як «чорна хмара», «погана орда». А на стороні російських воїнів – Владимирська Богоматір, її ікона була головною російською святинею. Бійці готові «за святу справу мертвими лягти», захищаючи свою Батьківщину

Блок звертається до Русі, як до коханої дружини, матері, джерелу любові й життя на землі: «ПРО, Русь моя! Дружина моя!» Але мова йде не тільки про минуле, але й про майбутнє Росії. Поет розуміє, як багато важких випробувань ще випаде на її частку: «Довго буде батьківщина хвора».

Я бачу над Руссю далече

Широка й тиха пожежа, –

Говорить автор про майбутні негоди. А до останнього вірша циклу взятий епіграф із Вл. Соловйова, історика й філософа. Прийдешній день в імлі, майбутнє неясно. Але в душі поета живе відчуття майбутньої битви:

Але довідаюся тебе, початок

Високих і заколотних днів!

…Доспех важкий, як перед боєм,

Тепер твоя година настала. – Молися!

Цей цикл був написаний А. А. Блоком в 1908 році, після подій революції 1905 року, що показала силу й гнів народного збурювання. Поет розуміє, що випробування ще не закінчилися, але вірить, що Росії призначене краще майбутнє