Хто собі друзів не шукає, самому собі він ворог

Ці слова Шота Руставели – золоті. Адже без друзів людин не може жити. До кого ти підеш, коли на душі важко? До друга, звичайно. У нас зараз входить у моду мати свого психотерапевта, до якого можна сходити, розповісти про щось наболілому. Але я думаю, що не кожний зможе вилити душу перед практично незнайомою людиною. А от близький друг у нас – немов рідний. Він вас і вислухає, і допоможе чим – небудь

Я вважаю, що життя без друзів дуже нудний. Ну що це за життя: навчання, будинок і знову навчання або робота?! Так само голова навкруги піде. Добре мати друзів, але краще, коли маєш деяких друзів, але таких, які за тобою у вогонь і воду підуть, чим багато друзів “на хвилинку”. Коли в тебе є що їм дати, або коли вони тебе бояться, тому що ти сильніше. Таких друзів потрібно побоюватися. Є дуже гарне прислів’я: “Явний ворог – полбеды, а невірний друг – справжнє лихо”.

И ще один аспект – старість. Похилі молодий, повний сил, ти з головою йдеш у роботу, у родину. І відсутність друзів непомітно. Але коли ти постарів, пішов на пенсію, діти роз’їхалися – ти залишаєшся один, без друзів. Але ж самітність наближає смерть. Ти постійно один, на всіх гарчиш, сидиш у чотирьох стінах, і тобі хочеться вмерти. А ті, у кого є друзі, постійно гуляють разом, ходять друг до друга в гості – їм добре, і старість не так помітна

Люди, піклуйтеся про себе – Шукайте й бережіть друзів!