Поет і революція в лірику Маяковського – Маяковський Владимир
Володимир Володимирович Маяковський був творцем нового типу лірики, що надзвичайно розсунула свої границі, що вийшла на широкий простір політичної й соціальної дійсності. Подібні «прориви» відбувалися, звичайно, лірикою й за старих часів, але ніколи – у такому масштабі. Визначальна риса лірики Маяковського – особисте сприйняття явищ суспільного характеру. Він свідомо робив революцію в поезії, протиставляючи створювану їм лірикові традиційної й демонстративно підкреслюючи, що для нього саме така, соціально значима, лірика – вираження самих інтимних, самих особистих почуттів і переживань. Візьмемо, приміром, вірш «Атлантичний океан», у якому Маяковський звертається начебто до однієї із традиційних поетичних тем – темі природи. Секрет оригінальності й самобутності цього вірша в тім, що образні засоби для поетизації океану поет черпає зі сфери, найбільше для нього близького й значимої, – миру революції. Народження образа революції із глибин океанської стихії у вірші не випадково, воно «пояснено» самим поетом, що обнажили його внутрішній «механізм»:
