Море – Опису

Твір – Опис

Море… Я дуже люблю море. Воно ніколи не буває одноманітним, нецікавим, тому що щодня, навіть щохвилини воно різне. Таємниче, непостійне, неосяжне – воно хвилює душу, не залишає байдужим серце

В один день воно тихе й спокійне, начебто велике дзеркало, холодне й прозоре. Сонячні проміннячка, пронизуючи солону воду, досягають дна, лагідно торкають золотавий пісок і яскраві сяючі черепашки, гладенькі камушки й зеленуваті водорості, ловлять маленьких спритних рибок, які зграйками весело бавляться біля берега

Наступного дня все раптом змінюється. Налетить рвучкий вітер і пожене хвилі до берега. Вода стає зеленою – зеленій – мутно – зеленої, іноді – темно – синьої, а один раз я бачив навіть вражаюче чорну. Не видно більше ні риб, ні черепашок, ні піску: є тільки шалені хвилі, які із силою б’ються об прибережний пісок. Тоді ми з родителями сидимо на березі й можемо тільки спостерігати за силою морячи

Хоча навіть у такі моменти море здається мені дивним. Я думаю, що море – це велетень, з яким я можу позмагатися, і я кидаю в море камінчики або голосно кричу. Але перемога завжди дістається морю. Воно глушить мій голос і відкидає мій камінчик на берег. Іноді мені здається, що я можу дивитися на море нескінченно. І воно завжди радується мені