Твір по картині Брюллова “Італійський полудень” – Брюллов Карл
Жанрова картина “Італійський полудень” написана Карлом Павловичем Брюлловим в 1823 році в Італії. Інша назва картини – “Італійка, що знімає виноград”.
Живописцеві на момент написання картини здійснилося 24 роки. Картина просочена щасливим і безтурботним настроєм, що панував у житті італійців, що оточують художника
Композиція “Італійського дня” гранично проста, її центром служить одна фігура – молодий, пышащей життям, простої італійської селянки. Займаючись збором винограду, героїня полотна насолоджується яскравим сонячним днем і ароматами дозрілих ягід винограду
Плями світла, що грають на шкірі молодої пишної красуні, і самі подібні грона винограду. Світлотінь настільки складна й настільки природна, що створюється натуральне відчуття життя. Рефлекси від червоної хустки й прикриті тінню плечі героїні написані дуже проникливо. Соковитістю і юністю наповнений кожний сантиметр картини
Картина була написана з натури, при природному висвітленні, у звичайному виноградному саду Італії. Натурницею виступила проста молода дівчина. У своїх записках про героїн картини озивався Гоголь. Він назвав селянку розкішною жагучою особою, від якої виходить блискотіння й могутність
Молода жінка дійсно походить на виноградну ягоду, що дозріла й зберігає в собі багатство смаку й силу життя
Тим часом, сучасникам Брюллов картина здалася занадто немудра й простий, а юна селянка – не досить граціозної й не відповідним класичним стандартам. Картину настільки гудили, що художника навіть позбавили за неї стипендії “Суспільства заохочення художників” в 1827 році, у якому він раніше був запрошений з Росії
Сюжет картини не був ні біблійним, ні міфічним. Художник відстоював точку зору, що саме в природності, простоті, повсякденності й полягає краса й гармонійність людської особистості й самого життя. Брюллов стоїчно відстоював свою позицію
Цікаво, що заперечуючи художню цінність картини, Суспільство заохочення художників все – таки піднесло цей добуток як дарунок імператриці Олександрі Федорівні. Довгий час картина висіла в її особистих покоях у Зимовому палаці
Імператор Микола I уважав, що дана картина служить прекрасною парою до “Італійського ранку”, що так само перебуває в імператорській колекції