Історія створення роману «Хіба ревутьволи, як ясла повні?»

 

Хронологічно події Мирний прив’язує до першої половини 70-х років. В «Історії земств» говориться, що 1871 р. в Кременчуцькому повіті у виборах гласних пройшли головним чином козаки. «Це дало привід губернському земству й дворянському зібранню клопотатися з указаною метою [обмеження виборчих прав козаків], і 15 березня 1874 р. було видано відповідний закон» 10. Ця ж станова боротьба в земстві на Полтавщині, яка точилася між дворянством, що міцно трималося за свої привілеї, та представниками третього стану – селянами-козаками та міською буржуазією, «чуждьі-ми дворянству елементами», як називає їх у романі Лошаков, знайшла широке відображення в «Повії».

Прототипом губернського предводителя дворянства та «предсідателя» земських зборів Лошакова, очевидно, був не хто інший, як Лев Павлович Тамара, який очолив полтавське дворянство у боротьбі за привілеї і витіснення недворян із земства. В 1871-1879 рр. він був головою губернської земської управи в Полтаві, а потім – харківським віце-губернатором, київським і смоленським губернатором. На початку XX ст., зокрема у 1907 р.,- він сенатор, гофмейстер при царському дворі и. В романі ж Лошаков за свої енергійні дії в інтересах дворянського класу дістає посаду губернатора Польщі, тобто знову незначне скорочення і зміщення, тепер уже географічне.

У його опозиціонері, гласному від «крестьянского общества», професорі в синіх окулярах, легко вгадується представник реальної опозиції Тамарі в полтавському земстві професор Іван Васильович Лучицький (1845-1918), що належав до буржуазно-ліберального крила Старої громади, був земським гласним у Полтавській губернії. Як учений, він займався питаннями селянського землеволодіння, написав ряд праць. Він же, як земський діяч, організував у 1878 р. протест дванадцяти гласних проти ухвали земства про земельний кредит для селян, що була здирством на користь земства та поміщиків п.

«…Дрібні власники, зокрема козаки, в Полтавському земстві спершу виступали нерідко активно [...]. Прагнули козаки проникнути і в губернське зібрання, але з часом кількість їх там дуже зменшувалась, і після реформи 1890 р. губернське земство стало цілком дворянським» 13. Так було в житті, так показано і в романі, де зміна складу земства відображена до моменту значного скорочення козаків, тобто до початку 80-х років: «Земство само перечистили. Тепер у йому більше пана, ніж сірої свити» (III, 518).

Серед персонажів «Повії» у четвертій частині з’явився Кравченко – орендар, жмикрут і глитай з Веселого Кута, якому мстилася слобідська голота підпалом двору, а вій знову піднявся і ще крутіше повів свою орендаторську «комерцію», здавав селянам «землю по десять рублів за десятину і по тижню роботи» (III, 517). У записці приятеля Панаса Яковича земського статистика В. І. Василеика «Для типов кулаков» між багатьма фактами тогочасної експлуатації розповідається й про таке: «Пахотную землю кравец [прізвище його Харченко] раздает по десятине от 8-12 руб., а лучшие сенокосьі – 12-20 руб. за десятину. Краме того, от каждой десятини отрабо-тать 1 день в жнива, а если берут квадратами („конд-рат”), то сверх отработки – должньї дать курицу от каждого „кондрата”. Обьїкновенно бедняки вдвоем или втроем берут „кондрата” и курицу покупают в складчину» (№ 1158, арк. 4-4 зв.).

На життєвих фактах цієї записки В. І. Василеика засновувався Панасом Мирним і новий роман «Палій» з центральним героєм роковим наймитом Чайкою, прототипом якого був засуджений до страти через повішення парубок Чайковський. Суд над ним відбувся в Полтаві наприкінці червня 1880 р.14

Вважаємо, що й у головної героїні роману «Повія» був свій прототип в особі знайомої письменникові наймички з Полтави. Але знову-таки віддалений, який тільки дав поштовх до задуму твору й образу. Збірність образу Христі добре ілюструє вірш-ескіз, вочевидь з натури, «Ніч осіння. Небо вкрите…», написаний ще до первісної редакції твору як передчуття-пере-сторога дальшої долі тієї наймички. При створенні основної редакції роману ця зафіксована у вірші картина була розгорнута й уведена до IV частини (пор.: VII, 22 і III, 492-495).

Взагалі образи представників народу, навіть коли й мають прототип (а його, як правило, назвати важко), настільки доповнюються рисами, долею інших людей, що доречніше говорити про збірність цих персонажів, що почасти пояснює часте сплутування імен дійових осіб у чернетках. «Тьі часто путаєшь имена действующих лиц. Так у тебя Пацюк – и Петро, и Грицко, а на конце уже Притика. Москаль-Махмед-Сидір – и Сидір и Максим. Зто недосмот-рьі важньїе» (II, 384),-писав Мирному його брат Білик після першого прочитання повісті «Чіпка». Або ось із примітки упорядника до фрагмента «Голодної волі»: «Розбіжність імен, що зустрічається в автографі (двірник Свирид двічі названий Трохимом, жінка Йосиненка Одарка інколи іменується Явдохою), уніфіковано» (V, 428)

Грицько є в обох романах – товариш Чіпки у першому, зборщик податей Супруненко і сам Проценко (Григорій Петрович) у другому; гуляка-парубок у «[Міщанах]», роковий наймит у «Палії», кучер в «Учительці», коваль з Красноярки в «За водою», один із центральних образів «Як ведеться, так і живеться», студент у «Не вгашай духу!», хрещений батько Химки у «Згубі», один з арештантів

Василь – Безродний, центральна дійова особа драматичної дилогії «Лимерівна» — «У черницях»; куркуль Кравченко в «Повії», пастушок – один із центральних персонажів «Як ведеться…», кучер, головний герой «Голодної волі», ловець у «Халамиднику».

Федір – син багатія Супруненка у «Повії», кум-кріпак пана Башкири в «Лиху давньому…», кріпак Дмитренко в оповіданні й повісті «За водою», Скляр, нарубок-гуляка в «[Міщанах]», робітник у «Згубі», воловик у «Голодній волі».

Христя – в обох романах, наймичка-московка в «[Головисі]», покоївка в «Голодній волі», селянка в начерку драми «Гнибіда».

Пріська – матір героїні в «Повії», наймичка в «Перемудрив», покоївка у «Не вгашай духу!», дівка-мі-щанка в «[Міщанах]», покоївка в «Голодній волі».

Чи не найчастіше зустрічається ім’я Оришки –в обох романах (баба Чіпки; стара панська прислужниця), стара наймичка в «[Родині Бородаїв]», панська кухарка, а потім як названа мати головних героїв «Голодної волі», жінка Кнура в «Лимерівні», оповідачка «Казки про Правду і Кривду». А ще – дівка в «[Міщанах]», дружина пристава в «Ловах», ключниця в образку «Батьки».

Уже з простого переліку цих образів видно, що це зовсім різні постаті, різні типи і в психологічному, і в соціальио-побутовому плані. Що спільного між Василем Безродним і Кравченком, Христею Притиківною і дружиною Грицька в «Хіба ревуть воли.,.», між Грицьком Супруненком і роковим наймитом Чайкою, ковалем з Красноярки і студентом?

Часта однойменність персонажів відбиває ту просту реалію, що серед не дуже широкого кола християнських імен народ вибрав ще вужчий ряд улюблених, письменник же, за рідкісними винятками, вдавався до найпоширеніших, при цьому під час письма збірний герой випливав в уяві письменника то тією, то тією гранню, пов’язаною в пам’яті з різними людьми, які віддали свої риси для створення образу, звідки й сплутування.

І все-таки, як ніде в творчості, так і тут, відповідь не може бути однозначною. Різні Христі, та більш-менш однакові Оришки старшого віку. За винятком несимпатичної панської прислужниці в «Повії», всі вони носії нелегкої наймитської долі, жіночої поміркованості, доброти, людяності, житейської мудрості. Так чи інакше за кожною з них на близькій відстані стояв прообраз любої бабусі Оришки – няні автора.

А втім, це ще питання, чи не була ця постать у пам’яті Мирного, коли виписувалася ним баба-жаба в «Повії». В архіві є один прозовий фрагмент з явною автобіографічністю, де подається, можна вважати, документальний портрет няні Оришки: «її [сумну приповістку] розказувала моя бабуся (царство їй небесне!), що мене малого гляділа… Стара вона була, низенька, суха, у три погибелі зігнута то літами, то недолею, що не раз і не два вихором здіймалася над єї головою, вид її був увесь у зморшках, як та дудочка [сітка], що перепелів ловлять, очі мов олив’яні… Лихі люди казали, що бабуся Оришка знається з нечистою силою… Не вірте їм, їй-богу, то неправда…» (№ 102, арк. 1).

Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы