Особливості композиції «Божественної комедії» Данте

I. Місце Данте Аліг’єрі у світовій літературі. (Данте Аліг’єрі — видатний італій­ський поет (1265—1321), чия творчість є своєрідним синтезом культури серед­ніх віків і водночас прологом до культури Відродження.)

II. «Божественна комедія» — вершина творчості Данте. (Над твором Данте по­чав працювати 1304 р., а завершив його 1321 р., в останні місяці свого життя. У поемі описана подорож у потойбічний світ. Дія відбувається на тлі Всесвіту. В уяві поета космос поділяється на землю, пекло, чистилище й небесні сфери раю. Сам автор назвав свій твір «Комедія», як називати у Середньовіччі твір із сумним початком і щасливим кінцем, написаний народною мовою. Епітетом «божественна» (у розумінні «прекрасна») нагородив поему Дж. Боккаччо за її досконалість і красу. Під такою назвою («Божественна комедія») поема відома з 1360 р.)

ПІ. Композиція поеми.

1. «Пекло» — перша частина поеми. (За уявою Данте, пекло розташоване десь на півночі Землі і має форму конуса, основа якого — близько земної кори, а гострий кінець упирається в центр земної кулі. Всередині конуса один за одним, спускаючись все нижче, йдуть дев’ять уступів, що звуться колами. В них, залежно від міри земних провин, караються пекельними муками душі грішників.)

2. «Чистилище». (Друга частина твору розповідає про чистилище, яке міс­титься на поверхні землі. На березі Світового океану знаходяться два кола предчистилища, а далі підноситься освітлена сонцем і вкрита буйною тра­вою, оточена з усіх боків водою висока гора, що здіймається до небес. У чистилищі душі людей, не обтяжені смертними гріхами, очищаються, перш ніж потрапити у рай. У перших двох потойбічних світах Данте по­дорожує у супроводі тіні великого римського поета Вергілія, спостерігає страждання грішників, вислуховує їхні пристрасні сповіді і розмовляє з ними.)

3. «Рай». (Найбільшу частину Всесвіту охоплюють дев’ять небесних сфер, у яких перебувають душі тих людей, що заслужили вічне блаженство. Десята сфера неба — Емпірей — місце неосяжного божества. По раю поета веде тінь його коханої Беатрис, сіле лише до десятої сфери: в Емпірею вона по­трапити не може, там автора супроводжує богослов Бернард Клеворський.)

4. Символічні числа у поемі. (Будова поеми зводиться навколо числа три, іноді помноженого на три, бо для Данте це число втілює божественну три­єдність. У творі три частини, в кожній частині міститься тридцять три піс­ні. Поема написана терцинами (тривіршами). У Данте в його подорожі три провідники, у вступі три звірі заступають шлях. Символічне значення та­кож має число сто: поема складається зі вступу і тричі по тридцять три піс­ні у кожній частині, що в сумі дає сто пісень.)

IV. Широта картини життя, зображеного у «Божественній комедії». (Композицій­ні особливості твору дали змогу авторові змалювати енциклопедичну картину сучасної йому італійської дійсності, відтворити духовне життя тієї доби, вия­вити неабияку обізнаність у багатьох галузях знань про людину і світ.)