Герой народних балад Робін Гуд
Робін Гуд – Це герой середньовічних англійських народних балад, ватажок лісових розбійників. За переказами, він жив зі своєю зграєю в лісах біля Ноттінгема і боровся за справедливість – грабував багатих лицарів і священиків, віддаючи видобуту біднякам. Особа прототипу цих балад і легенд не встановлено. Ймовірно, що він жив на початку XIV століття, під час правління короля Едуарда II, або навіть пізніше: в одній з балад діє королева Кетрін, яку іноді ототожнюють з Катериною Арагонською (1485-1536). Проте в даний час найбільшою популярністю користується художня версія Вальтера Скотта, згідно з якою Робін жив у другій половині XII століття (тобто був сучасником Річарда Левове Серце і Іоанна Безземельного). На користь першої версії і проти версії Скотта говорить ряд історичних деталей: так, змагання зі стрільби з лука почали проводитися в Англії не раніше XIII сторіччя.
Балади про Робін Гуда були записані ще у XIV сторіччі, що зумовило порівняно невелику варіативність сюжетів. В одному з найбільш повних збірок англійських балад, опублікованих Френсісом Чайлдом в XIX столітті, налічується 40 творів про Робін Гуда. За однією з версій Робін був Йомен, тобто вільним ремісником або селянином, в інших версіях він постає несправедливо знедоленим дворянином. Батьківщиною Робін Гуда називають селище Локслі, за назвою якого іноді називають і самого Робіна. Його лісова армія налічує кілька десятків вільних стрільців. Всі вони – відмінні стрільці, сміливі, спритні і по-своєму шляхетні люди. Найбільш популярними героями цього епосу разом з самим Робін Гудом є його помічники Маленький Джон і Братик Тук (зустрічається варіант Так) і його дружина Меріон. Головними ворогами розбійників є Ноттінгемський шериф і лицар Роща Гісборн.
Робін Гуд – Один з небагатьох, разом з королем Артуром, легендарним героєм англійських балад, які вийшли за рамки фольклору і стали важливою культурною реалією, – на теми балад про нього пишуться вторинні літературні твори, відносяться спектаклі, Знімаються численні фільми тощо.
