Короткий зміст “Птаха” Весоса по главах – Частина 2

Він дочекається гарної погоди й піде на озеро. Заплив на глибоке місце, він проб’є в дірявому днищі човна отвір, вона швидко наповниться водою. А не вміє плавати Маттис затисне весла під пахвами. Нехай природа сама вирішить: повинен він умерти або жити з Хеге й Ергеном.

Маттис чекає гарної погоди. По ночах він слухає, як за стінами будинку шумить «добрий» вітер, і на нього снисходит спокій. Він не хоче йти на озеро, але рішення прийняте, відступати він не стане. І от вітер припинився. Ще вночі Маттис почув це, але зараз він не піде, він ніколи не говорив, що зробить це вночі.

Адже рано ранком вітер може початися знову. Але ранком Маттис чує слова Хеге: «Сьогодні так тихо…» Настав час здійснити план. Ніж далі Маттис спливав, тим ширше ставав рідний берег, що відкривався йому з його місця. Усе, що він бачив, було йому дорого.

Спокуси долали його, дражнячи прозорим повітрям і золотими деревами. Іноді він думав: не треба туди дивитися – і опускав ока. Він повинен був стримувати себе, щоб у нього вистачило сил здійснити план

И от гнила дошка в днище вибита, човен швидко наповнюється водою. Він завис на веслах, він борсається у воді, потроху просуваючись у потрібному напрямку – до берега. Але раптом починається вітер – все – таки він почався в цей день знову! І от уже вода прийшла у хвилювання, вона начебто хоче, щоб він захлинувся, щоб випустив весла

«Маттис!» – обернувшись, крикнув він у безпросвітному розпачі. На пустельному озері його окрик пролунав, немов лемент невідомого птаха…