Короткий зміст Хоббит – Толкиен Д
Короткий зміст розповіді
Хоббиты (слово «хоббит», за версією самого Толкиена, скорочена форма слова Holbytlan, тобто Hole – dwellers – жителі нір; по інших версіях, у ньому з’єднується слово rabbit (кролик) зі среднеанглийским словом hob, яким іменували маленьких чарівних істот, добрих пустунів і необразливих злодюжок, запозичених англійським фольклором з кельтської традиції) – народ, що населяє північ Средиземья (континент, що є в міфологічному світі Толкина чимсь начебто прообразу Європи).
Споконвічні властивості й звички X. нагадують не тільки про фольклорних маленьких чоловічків, але й, з одного боку, про інфантильні «звіринках» з англійських казкових повістей (волохаті ніжки, загострені зір і слух, уміння безшумно пересуватися й швидко зникати), а з іншого боку, про комічні образи середніх викторианцев в «дорослих» романах (приземленість, вузький кругозір, консерватизм, здоровий глузд). X. є як би «меншими братами» людини; їхній маленький ріст (у половину людського) є метафора «домашнього» масштабу Хоббитании, її обмеженості сферою бессобытийного побуту (застіллями шість разів у день, не вважаючи закусок, святкуваннями днів народження, палінням тютюну, іграми й безтурботною балаканиною), їхні будиночки – нори – метафора укромности Хоббитании, її захованості від великого миру Средиземья.
По ходу дії епопеї розкривається алегоричний зміст «невеликости» X.: у звичайному й дюжинном утримуються начатки великих справ; ґрунт великої історії – повсякденність і побут. «Почвенность» X. – ключ до їхнього характеру, буденні якості якого здатні до дивних перетворень: скромності – у самопожертву, здорового глузду – у героїчну спритність, оптимізму й життєлюбства – у стійкість і мужність. У слабості X. (приземленості й побутовій обмеженості) – їхня сила («Хоббиты чіпко тримаються за цей мир»; «обома ногами стоять на землі»; «Те вони м’якше масла, те раптом жорсткіше старих деревних корінь»; «Частка відваги, частка мудрості, що сполучаються в міру» – так про їх говорять маг Гэндальф, хазяїн лісу Том Бомбадил і гном Торин). Толкин, по власному визнанню, створив X. маленькими, щоб «виявити в істотах фізично більш ніж слабких разючий і несподіваний героїзм звичайної людини «у крайніх обставинах».
Розгортання хоббитской теми починається з героя дитячої казкової повісті «Хоббит» Бильбо Бэггинса, п’ятдесятилітнього заможного обивателя, що присвятив попередні роки, за звичаєм зразкового хоббитского сімейства Бэггинсов, рясним трапезам і палінню тютюну. Однак цим сформованої в силу виховання й обставин укладом життя не вичерпується характер Бильбо: у ньому ховаються невиявленому й невідомі самому героєві якості, успадковані їм по материнській лінії від сімейства Туків, – весела заповзятливість і творча цікавість. Це вихідне протиріччя явного й потенційного, бэггинсовского й туковского почав у житті Бильбо є основою сюжету «Хоббита». Подальший його розвиток – по лінії виховання Бильбо, тобто пізнання їм себе й своїх можливостей: Бильбо не є самим собою, але повинен имстать.
Вихователем виступає маг Гэндальф, що зштовхнув підопічного в «пригоду»: Бильбо оголошений «зломщиком» і покликаний допомогти гномам повернути їхній скарбу, захоплені лютим драконом Смогом, хазяїном Самотньої гори. Незважаючи на страх і розгубленість, Бильбо спочатку дозволяє втягти себе в ризиковане підприємство (перший прояв у ньому туковского початку), потім по своїй волі приймає на себе відповідальність за його результат (перемога в ньому Туку над Бэггинсом) і, нарешті, піднімається над «цеховою» відповідальністю заради загального добра (союз у ньому відважного й заповзятливого Туку з розсудливим і миролюбним Бэггинсом).
