Аналіз поеми Некрасова “Коробейники” – Некрасов Н. А

Перше післяреформене літо було проведено Некрасовим, як звичайно, – у колі своїх друзів у місті Грешнев. Восени ж поет вертається в північну столицю з безліччю віршів

У деяких він спробував відповісти на питання своїх друзів, що стосуються настроїв, які існували в селах після проведення реформи. Чи буде народний бунт або чи революція ні? На це питання поет намагається відповісти своєю поемою за назвою “Коробейники”.

Варто помітити, що в цій поемі Некрасов пішов трохи по іншому шляху, вирішивши звернутися через свій добуток не до утворених шарів російського суспільства, як він звичайно робила до цього часу, а до простого народу. Про всю серйозність поставленій перед автором завдання свідчить той факт, що серія “Червоні книжки”, куди, властиво, і ввійшла поема “Коробейники”, була видрукувана винятково за рахунок особистих засобів Некрасова

“Коробейники” являє собою поему – подорож, що оповідає про старий Тихоныче і його молодому помічнику Ваньке – торгашам, що бродять по сільських просторах. Саме сюжет дороги й допомагає Некрасову скласти цілком детальний огляд тодішньої провінційної дійсності

Усе, що має місце бути в даній поемі, сприймається через призму народної моралі. Якщо говорити про теперішню “народностях” даної поеми, то необхідно особливо виділити той факт, що даний добуток небагато пізніше трансформувався в народну пісню за назвою “Коробушка”.

У поемі як головних критиків виступають не звичайні патріархальні мужики, а люди колишні, які багато чого побачили на своєму столітті, і мають свою власну точку зору на происходящее в країні. Некрасову вдалося створити по – справжньому яскраві й колоритні, живі образи російських селян – носіїв народної моралі й совісти

А засуджувати тоді в Росії було що. Мужики журяться зламуванням споконвічних підвалин, які були на Русі й починають свій справедливий народний суд над верхівкою російського суспільства тої епохи із самого царя – панотця. Подається критиці й осуду Кримська війна