Аналіз вірша Єсеніна «Я останній поет села…» – Єсенін С. А
Сергій Олександрович Єсенін народився 21 вересня 1895 року. По своєму роді, він був селянином. Вести творчий спосіб життя, Сергій Єсенін почав ще в раннім дитинстві
Ще з дитячого років, він почав писати такі вірші, які було під силу написати тільки дорослій людині, але не дитині, а це означає, що Сергій Єсенін починав розвиватися не по дитячих роках. Розумовий розвиток Сергія Єсеніна в дитинстві, було рівносильно розвитку дорослої людини
Сергій Олександрович Єсенін, писав свої віршовані відтворення на сумну тематику. При написання вірша, рядка в Сергія Єсеніна, народжувалися дуже швидко, немов лилися рікою
Так відбувалося, швидше за все, тому, що Сергій Єсенін писав свої безсмертні вірші виходячи з досвіду свого особистого життя, тобто написані віршовані рядки не вигадані, а вони засновані в дійсності на реальні подіях
От один з віршів Сергія Олександровича Єсеніна, що називається “Я останній поет села”.
Я останній поет села, скромний у піснях дощатий міст. За прощальною коштую обіднею беріз, що кадять листям. У цих рядках Сергій Єсенін говорить, що він один залишився в населеному пункті, у якому раніше проживали й інші поети
И цей факт, досить тривожить його. Швидше за все, Єсенін втратився своїх співтоваришів поетів, які роз’їхалися по інших містах. Із цих рядків вірша, стає ясно, що Єсенін проводжав у сумі своїх друзів
Догорить золотавим полум’ям з тілесного воску свіча, і місяця годинники дерев’яні, прохриплять мою дванадцяту годину. У цих рядках Сергій Єсенін, подумки робить на себе гнітючий вплив, у ході якого веде міркування про те, що от – от незабаром згасне зовсім його радість до життя, його індивідуальність, одним словом, всі його позитивні якості, після чого Єсенін як особистість стане ніким. І в ніч до дванадцяти годинників, Єсенін піде з життя
Судячи з рядків талановитого письменника віршів Сергія Єсеніна, цей безсмертний вірш містить у собі пророцтво або ж воно було написано перед суїцидом або навіть убивством. Тому як на початку рядків вірша Сергія Єсеніна говориться ні про що іншому як про смерть, а в завершальних рядках Сергій Єсенін розписує все детально, що може відбуватися після його відходу з життя
