Твір по картині Шишкіна «Парк у Павловске» – Шишкін Іван2

Іван Іванович Шишкін – це великий російський художник – пейзажист. За своє творче життя він створив безліч прекрасних шедеврів, одним із яких є написана в 1889 році картина «Парк у Павловске».

Природа на картині повна суму й осінній таємничості. Дерева гойдаються від вітру, а за ними вже починається густий ліс. Осіннє піднебіння, затягнуте хмарами, розкинулося над ними. Техніка живописця полягає в лінії, світлотіні, цвіті. Матеріал письменника – це слова, які сприяють створенню образа, у те я час як у поета – це скоріше зорова інформація, однак і в тих і в тих осінь викликає в душі різні почуття

На картині Шишкіна зображується річка із зігнутими над нею деревами. Простий пейзаж створює враження відокремленого умиротворення. Схоже, що в цей куточок парку мало відвідується, однак зірке око художника зуміло вихопити цю прекрасну картину. Дерева, нібито розступившись перед ним, дозволили йому спостерігати їхнє осіннє вбрання, високе піднебіння, ріку, і мрячну далечінь

Першим що впадає в око глядачеві є річка, спокійна поверхня якої не потривожена вітром. У її водах відбиті дерева на березі й високе піднебіння. Уже зовсім жовта берізка схилилася над ними, нібито зачаровано спостерігає своє відбиття. Із правої сторони на пейзаж падає світло вже втрачає свою яскравість осіннього сонця, а ліворуч – непроглядний ліс. Ріка в ріці здається чорною

Картина нібито поділена на дві частини – яскраву, різнобарвну, сяючих і темну, що майже доходить у своїх відтінках до чорного. Однак влада тіні не сильна, і за темними деревами, переглядають золоті берізки. За вигином дерева блискає ріка, несучи своїм плином листя, що обсипалося. Навколо панує спокій: природа тиха й велична у своєму останньому в році пишноті

Краса яку передав художник народжує думку про досконалість світобудови, починаєш замислюватися про те, скільки ще дивного й загадкового на землі, і про тім що може подарувати природа людині, що дійсно відчуває її красу, здатному побачити неї принадність