Казкові образи у вступі до поеми 0. Пушніна «Руслан і Людмила»
Про те, що поема буде казкова, Олександр Сергійович Пушкін розповідає ще в перших рядках. Він переносить свого читача до казкової країни, яку називає «Лукомор’я». «Край Лукомор’я дуб зелений…» — починається поема, і ми вже бачимо зелені луки, над якими височить могутній дуб. Це той самий дуб, першодере – во, на якому тримається Всесвіт. Про те, що це саме той дуб, свідчить і хвостатий та вусатий персонаж, який ходить круг золотого ланцюга, .яким той першодуб обмотаний. Кіт цей не простий, а вчений. Про це ми дізнаємося із рядків Пушкіна. Мабуть, саме кіт розповість усім казку про пригоди Руслана та його нареченої Людмили.
Іде праворуч — спів заводить, Ліворуч — казку гомонить…
Світ Лукомор’я населений лісовиками, русалками, страхітливими і потворними звірами, чарівними істотами.
Тут є тридцять витязів чудових, які з хвиль виходять смарагдових! Вже тут, у вступі, ми зустрічаємо Чорномора — чаклуна, який через ліси і моря несе Руслана-богатиря. Тут ми знаходимо і казку Василя Жуковського про Царівну і Сірого Вовка, і знамениту Бабу-Ягу із хатинкою на курячих ніжках! А ось іще один казковий персонаж — «цар Кощій над златом чахне…»
Вступ до «Руслана і Людмили» — немов невелика увертюра перед початком опери в театрі, у якій можна почути майже всі головні теми твору. Казкові герої у вступі — немов на параді, постають перед читачем, схожі на яскраві різнокольорові картинки. І сам автор наче сидить під тим дивним дубом і співає нам, мов прадавній співець: «І я там був, і мед я пив; Над морем бачив дуб зелений, При нім сидів, і кіт учений, Своїх казок мене учив…»
Пушкін усьому світу показує: от така російська казка, от такі її герої! Він говорить: «Там руський дух… там Руссю пахне!»
