Аналіз вірша Тютчева «День і ніч» – Тютчев Ф. І

Федір Іванович Тютчев народився 23 листопада в 1803 році. Родом він був не із простої селянської сім’ї. Довгий час Федір Іванович Тютчев перебував на домашньому навчання

Писати вірша Федір Іванович Тютчев, став ще в ранньому віці. Перший свій вірш Федір Іванович Тютчев написав, коли йому здійснилося сім літ

Федір Іванович Тютчев, пережив у своєму житті багато трагічних моментів, які йому піднесла фатальна доля. Самий головний і гіркий удар у його житті трапився в середньому його віці, у нього вмирає гаряче кохана дружина. Целую ніч, Федір Іванович Тютчев, проводить у труни покійної, після чого за кілька годин сивіє, можна сказати на очах, від трагічного розладу й переживання

За все своє життя, Федір Іванович Тютчев, написав більше чотирьох стільник безсмертних віршів, тематика яких була в основному об міркування на психологічну тему. Вірша Федора Івановича Тютчева мали філософський характер. От, наприклад один з безсмертних віршів Федора Івановича Тютчева, що називається “День і ніч”.

На мир таємничий парфумів, над цією безоднею безіменної, покрив накинутий златотканий високої волею богів. У цих рядках автор говорить про білий день, що подарували вищі сили

День – цей блискучий покрив день, земнородных оживленье, душі болящої исцеленье, друг людини й богів! У цих рядках автор описує так само білий день, що призначений для всього живого, що саме серед біло дня можна бодрствовать радуватися життю, а так само пише про те, що білий день здатний вилікувати навіть болящого

Але мерхне день – настала ніч; Прийшла – і, з миру фатального тканину благодатну покриву, зірвавши, відкидаючи ладь… і безодня нам оголена зі своїми страхами й мгами, і немає перешкод меж їй і нами – от отчого нам ніч страшна! У цих рядках автор описує ніч, як войовничий темний час доби. Що саме з настанням ночі, людям відкриваються їхні страхи й хвилюючі їх похмурої думки

Федір Іванович Тютчев умер від важкої хвороби 15 липня в 1873 році