Тема моральних зобов’язань у драмі Фрідріха Шиллера “Розбійники” – Шиллер Фрідріх

Якось Фрідріх Шиллер сказав, що знає, як уберегти людей від падіння. Для цього потрібно закрити своє серце для слабості. Глибина даного виречення стає більше прозорої, якщо вдивлятися в образ німецького поета – романтика Фрідріха Шиллера. Він був відомим гуманістом, багато думав над змістом людського життя. Сучасники Шиллера повністю втратили щирість і відкритість у відносинах із ближніми й жили вже не по вірі, а з розрахунку, бачачи в людях не друзів, а майже ворогів. Шиллер був проти розквіту такого кричущого індивідуалізму й невір’я

Драма “Розбійники” – це перший драматичний добуток Шиллера. Юному генієві вдалося створити дуже цікаву п’єсу, що і сьогодні актуальна. У драмі показане протистояння синів графа Моора – Франца й Карла, які є носіями двох діаметрально протилежних мировоззрений. Карл – втілення романтичного погляду на життя. Він ненавидить злиденність навколишнього життя й з відразою й презирством ставиться до лицемірів, які лестять могутнім володарям, одночасно пригноблюючи бедных людей. Карл не бажає жити за законами, які використовують у своїх інтересах ошуканці й лиходії. Карл Моор говорить так: “Закон змушує плазувати те, що повинне літати орлом”. Але в глибині душі юнак залишається доброю й чистою людиною. Довідавшись, що граф Моор позбавляє його батьківської спадщини, Карл вдається у відчай і сприймає цю особисту образу як черговий прояв загальної несправедливості. Юнак залишає суспільство, ховається в Богемском лісу й стає ватажком розбійників. Карл Моор, графський син, грабує багат і знатних і допомагає ізгоям і знедоленим. Поводження юнака змушує згадати героїв народних балад про шляхетних розбійників

Франц Моор, брат Карла, дотримується інших принципів. Шиллер малює досить неприємний образ егоїста, циніка, позбавленого честі й совісті. Саме Франц був причиною того, що батько позбавив Карла спадщини. Він ганьбив і обмовляв брата, маючи дві таємні цілі: роздобути все батьківське майно й женитися на нареченій Карла. Ціль життя Франца – задоволення своїх бажань. Ця людина вважає, що чесність – доля бедных. Франц Моор жадає грошей і влади, уважаючи, що немає перешкод для досягнення цих цілей. При необхідності він готовий рідного батька приректи на голодну смерть. Але в кожній провині ховається покарання. Франца починають переслідувати страшні бачення, які стають розплатою за жорстокість і злочин. Франц Моор не може пережити борошн совісті. Страшачись неминучої відплати, він накладає на себе руки. Може здатися, що життєва філософія Карла перемогла, але це не зовсім так.

У фіналі драми Карла Моора охоплюють важкі сумніви. Він задається питанням: чи правильний шлях він вибрав? Карл розуміє, що помилився. За свій шляхетний розбій йому доводиться платити смертю батька й Амалии. Карл розуміє, що високої помсти й шляхетного вбивства не існує. Нарешті він бачить, що розбійники корисливі й жорстокі. Карл Моор вирішує добровільно здатися владам

Фрідріх Шиллер зобразив протистояння двох братів, зіткнення Карла із законом, щоб підняти серйозне питання: якщо проти насильства боротися насильством, то чи не стане шляхетний месник шляхетним злочинцем. Драматург доходить висновку, що розплата неминуча для кожного, хто порушить неписані моральні закони й мотиви злочину не мають ніякого значення. У драмі “Розбійники” Шиллер продемонстрував різке протиріччя між невід’ємним правом кожної людини на протест і злочинний зміст усякого насильства. Це протиріччя є справжньою трагедією багатьох мислячих людей. На думку Фрідріха Шиллера, у реальному житті це протиріччя нерозв’язне