Тарас Бульба вважає, що зміст його життя – служити своїй вірі й батьківщині. Бульба готовий умерти за друзів, Україну й за православ’я. Бульба дуже погано ставиться до поляків і б’ється з ними до останньої краплі крові за віру, честь і козацтво
Бульба давно не захищав вітчизну й не воював. Тому після приїзду синів з бурси, Тарас вирішив їхати з ними в Січ – оплот козацтва в самих границь. Там він буде жити на широку ногу. Поїхав він туди, тому що йому була нудна життя будинку сженой.
Але перед своїм від’їздом на Січ, Тарас приймає своїх синів. Він сміється над їхнім одягами як би жартуючи, але насправді в нього тверді вимоги до синів: “Ви повинні сміло стояти за віру свою й все козацтво”, “Якщо продастеся й зміните батьківщині, те краще нехай ви сгинете до чортів”. Але при цьому Тарас ставиться до своїх синів, як до товаришів.