Короткий зміст Будинок про сім фронтонів

Короткий зміст роману

Полковник Пинчен – старий пуританин, засновник роду Пинченов, що прибув у Нову Англію разом з першими поселенцями. Померлий більш ніж за сто років до часу, коли розгортається дія роману, вона даний Готорном не як безпосередньо діюча особа, а через вплив його вчинків на героїв – сучасників автора, розкриваючи в такий спосіб центральну проблему роману – проблему зв’язку минулого й сьогодення, проблему присутності давно, здавалося, що минули в дні сьогоднішньому

Символом такого зв’язку, містичної й у той же час цілком реальн і зримої, і є рід Пинченов з його фамільною резиденцією – побудованим полковником Будинком про сім фронтонів. Створюючи образ П., Готорн звертається до надзвичайно важливого для нього темі пуританської спадщини в культурі Нової Англії, свою причетність до якого письменник відчував дуже глибоко. Особливий інтерес представляв для Готорна даний матеріал і тому, що його предок був одним з учасників процесів над відьмами й чаклунами, що згадуються в романі. З одного боку, автор намагається осмислити вплив усього того, що принесли перші колоністи в сучасну йому американське життя, з іншого боку – його власна образна система, власна свідомість наскрізь просочені пуританською ідеологією

Відповідно до цим і сама фігурою П. перебуває в контексті біблійних ремінісценцій і алегорій. Особливий зміст долі полковника і його нащадків здобуває в зіставленні з долею роду Молів; шляхи цих родин перетинаються протягом всієї американської історії. Давним – давно, ще на її зорі, багатому й впливовому «пуританинові й солдатові», полковникові Пинчену, сподобалася ділянка, що займалася бідняком Мэтью Молом. Не зумівши відняти цей клаптик землі «законним» шляхом, він, по слухах, чимало сприяв осуду свого суперника як чаклуна й після страти Молу прибрав до рук його володіння. На цьому – те місці й звів він свою фамільну резиденцію, що одержала за свій вигадливий вид назва Будинку про сім фронтонів

Архітектором, що зводив його, був син першого Молу Томас; так у другий раз переплелися долі двох пологів. Однак полковникові не вдалося влаштуватися в новому будинку. У день новосілля він умер загадковою смертю: кров заюшила в нього горлом; на шиї небіжчика знайшли дивні багряні плями, начебто хтось душив його. Говорили, що це збувся передсмертний проклін Молу: «Господь напоїть його людською кров’ю». З тих пор всім Пинченам призначено було вмирати при схожих обставинах