Свято весни

Твір – Опис

Я люблю прекрасне в природі, архітектурі, Літературі. Особливо люблю природу, що навесні оживає, наповнює навколишнє середовище різними квітами, голосами птахів, які вернулися після зими до нас, перезимували зиму й тепер щебечуть, не вмовкаючи, тому що раді теплу й сонцю

Кучеряві діброви, смарагдові левади й омолодевшие поля мліють від радісних симфоній і веселих фарб великого свята природи

Плакучі верби полощуть у тихих водах довгі гілки. Там удень і вночі не вщухають закохані соловейки. У сплетенні галузей тривожно голосять самотні зозулі, мирно воркочуть лагідні горлиці. Природа оживає й співається

Із заростей тихо випливає щаслива качина родина, неповороткий сазан – зринув з обжитого місця й обрисовує широкі кола на водній гладі

Над землею метушаться легкокрилі ластівки. Вони літають і над водою, плавно торкаються водного дзеркала – і вже за мить у їхніх довгих дзьобах перебуває сріблиста верховодка

А тут і бджоли гудуть над вербами, збираючи мед з розквітлих кистей

Вся природа начебто квітковий вінок. От він, свято весни!