Твір – Опис народного звичаю (Великдень) – Опису

З давніх часів цілюща й немінлива сила вступає в кожний, хто зустрічає великодній ранок. Дзенькоти церков не дзвонять, а розспівують на увесь світ: «Христос воскрес!» Люди йдуть до церкви (адже всю ніч очікували цієї звістки) і з вуст у вуста передається: «Христос воскрес! Воістину воскрес!»

Усе, що сьогодні одягають, одягається вперше – готувалося Впасху.

У кошиках, сплетених з лози, коштують паски, вода, яйця, усілякі вкусности: сало» ковбаса, пироги. І всі те прикрашено чистим білим рушником, очікує на себе краплі освяченої води

А церква й навколо церкви – мов великий живий квітник. Люди коштують у щиросердечній тиші й проясненої

Устало сонце. Урочиста процесія виходить із церкви. Рід зізнається до роду, христосується, дарует на пам’ять по душах померлі писанки й пасочки.

И така більша радість панує над людьми, начебто тільки що над цим окрайцем землі перелетіли святі