Твір по картині Сальвадору Дали “Сталість пам’яті” – Дали Сальвадор
Картина “Сталість пам’яті” (1931) є однієї з культових робіт іспанського художника Сальвадору Дали. З 1934 року й по теперішній час на її оригінал можна подивитися в Музеї сучасного мистецтва Нью – Йорка (протягом року після моменту створення виставлялася в паризькій галереї Пьера Колеві).
Має кілька перефразованих назв, серед яких – “Стійкість (Твердість) пам’яті”, “М’які годинники”. Поширена думка про те, що щире ім’я картини “Безвихідність” у корені не вірно.
Це невелике полотно (24?33 див) уважається самою популярною картиною, репродукцію якої бачив кожний перший європейський житель. Містичний сюжет містить безліч значимих образів: першими впадають в око циферблати годин, мляво растекшихся по різних поверхнях. Ці символи можна інтерпретувати як щось, що поширюється в області людського несвідомого, пожвавлюючи усвідомлення ірреальності часу й пам’яті
Художник майстерно вписав у сюжет і самого себе – його натуру являє собою сплячим безпросипним сном голова (образ перекочував на це полотно з картини “Жалобна гра” і також з’являвся в інших утворах автора).
Період творчості, у який була написана ця картина, ознаменований постійною появою образа пустельного берега, що виражає порожнечу в душі автора. Тло картини являє собою пейзаж, осяяний тьмяним сутінковим світлом. Мурахи, що покривають жовтогарячі годинники в лівому нижньому куті полотна, є символом смерті, а на першому плані перебуває зрубаний стовбур маслини без листів, що передає загальне тривожне враження
На численні питання про зародження задуму цього добутку Дали незмінно відповідав, що натхненням для нього послужили думки про розплавлений сир “Камамбер”, а тлом послужив один з раніше написаних пейзажів Порту – Лигата. Він затверджував, що сюжетні мотиви годин і автора були намальовані їм усього за дві години
Цей добуток є одним з основних соціокультурних символів сучасної авторові концепції відносності часу
В одному з інтерв’ю Дали один раз уточнив: “Суть не в тім, що вони розтікаються! Суть у тім, що мої годинники показують точний час…”