«Слово об полицю Игореве» – літературний пам’ятник світового середньовіччя – слово об полицю Игореве
«Слово об полицю Игореве», створене в 1187 році, є унікальним пам’ятником світової літератури середніх століть. В XII – XV сторіччях відбувається бурхливий розвиток літератури. Добутку цього періоду відбивають в основному події, які відбувалися в той час. Відомо, що майже в кожному місті при монастирях велися літописи – документальні свідчення того років. «Слово об полицю Игореве» – не літопис. Уперше у світовій Літературі історичні події були відбиті в художній формі. Сам автор «Слова» називає свій добуток те «словом», те «піснею», те «повістю». «Слово» – живе свідчення високої літературної культури XII століття, одне з головних досягнень середньовіччя
Цікава історія відкриття цього літературного пам’ятника. Знавець російської стародавності А. И. Мусін – Пушкін на початку 90 – х років ХVIII сторіччя придбав у Спасском монастирі Ярославля рукописний збірник, де виявив серед інших текст «Слова об полицю Игореве». В 1800 р. «Слово» було вперше видане. На жаль, оригінал рукописної книги, що належав А. И. Мусіну – Пушкіну, під час пожежі в Москві в 1812 році згорів. Збереглася тільки рукописна копія й перший друкований текст
«Слово об полицю Игореве» розповідає про похід 1185 року на половців новгород – сіверського князя Ігоря. Створене «Слово» було незабаром після подій Ігорового походу, що закінчився поразкою російських воїнів. половці, Що Осміліли, знову напали на Російську землю, а самого князя взяли вплен.
Эстетические, філософські й моральні достоїнства «Слова об полицю Игореве» зробили його безсмертним. Створене невідомим автором «Слово» «зберігає вся чарівність живого, усного слова – слова гарячого, переконуючого, повного самої щирої, самої задушевної й серцевої любові до батьківщини» (акад. Д. С. Лиха – чев). Засуджуючи князів, що жадають мести за особисті образи, що шукають особистої «слави» і «честі», автор дає оцінку подіям Ігорового походу. Він переконує князів згуртувати свої сили. Тільки в цьому випадку можна дати належна відсіч ворогові. Тільки при цьому умові не буде даремного кровопролиття, не буде даремної загибелі воїнів, плачучи й уболівай росіян жінок. Автор «Слова» підводить до думки про необхідність єдності землі Росіянці, призиваючи князів кединению.
Уперше у світовій літературі автором «Слова» були художньо описані характери діючих осіб, думки, сподівання, переживання героїв, чітко виражене відношення самого автора до подій, що відбуваються, до героїв добутку. Завдяки цьому «Слово об полицю Игореве» вплинуло на всю послу – літературу, що дме. Відомо, що «Слово» послужило зразком для створення «Задонщины» – невеликого поетичного добутку, присвяченого прославлянню перемоги Дмитра Донського на Куликовом поле. Створення добутків в XIII – XIV століттях, присвячених боротьбі з монголо – татарами, багато в чому зобов’язано «Слову».
Але не тільки на російську літературу зробило вплив «Слово об полицю Игореве». Полум’яний патріотизм, високі моральні ідеали, вірність своєму народу ріднять «Слово» з поемою «Витязь у тигровій шкірі», написаної грузинським поетом Шота Руставели наприкінці XII століття. Багатовікова самовіддана боротьба за національну незалежність, відстоювання інтересів рідної землі описані в українській, білоруській, вірменській, киргизькій літературі. Епос цих народів того часу близький «Слову об полицю Игореве». Таких прикладів у світовій літературі безліч
Створення «Слова» ставиться до того історичного періоду, коли древня Література ще не розділилася на літературу – російську, українську й білоруську. Воно рівною мірою належить цим трьом народам і коштує в джерел всіх трьох літератур. Ми знаємо численні переклади й перекладання «Слова об підлогу ку Игореве». Не раз надихало «Слово» письменників і поетів, художників і композиторів. Всесвітньо відомі поетичні перекладання «Слова» В. А. Жуковського, К. Д. Бальмонта, Н. А. Заболоцкого, опера А. П. Бородіна «Князь Ігор». Леся Українка, Т. Г. Шевченко створили поетичні рядки, присвячені героям «Слова». «Слово об полицю Игореве» служило й буде служити зразком для сучасників і нащадків