Короткий зміст “Російський Жилблаз, або Пригоди князя Гаврила Симоновича Чистякова” Нарежного по главах – Частина 2

Князь повинен був таємно керувати богатыми, але скупими братами, направляючи, нехай без них ведена, їхні витрати в праведне русло добродійності. На таємні ж зустрічах серед чарівних німф, що тішили братів, він знову побачив княгиню Феклушу. Цього разу їхня зустріч була більше дружньої, і Феклуша навіть сприяла князеві в його любові до прекрасного Ликорисе.

Оповідання переривається від’їздом Причудина, а потім і Никандра, що з доручення губернатора остаточно викриває князя Светлозарова, встигши зробити це саме в день весілля його з Катериной. Сімейство в скорботі, що незабаром збільшується смертю Івана Охрімовича. Катерина виходить заміж, і Простаковы переїжджають у місто, про що з жалем довідаються князь Гаврило й Никандр

Після повернення Причудина князь продовжує повість. Розорений не без допомоги князя відкупник Куроумов привів на збори поліцію. Правосуддя не дарувало добродійників, але князеві вдалося бігти разом із прекрасної своєї Ликорисой.

Через деякий час він одержав листа від Феклуши. Їй повезло менше, і вона виявилася в руках правосуддя. Але у верховному судді вона довідалася князя Латрона, що простив її, а заодно і її брата, якимось вона назвала князя. Милість його простиралася й далі.

Він пропонує князеві випливати за собою в Польщу. По дорозі князя чекало чимало пригод, але нарешті він добрався до Польщі. Князь Латрон дав йому місце воротаря, але згодом, використавши всю свою хитрість, жорстокість і спритність, він став секретарем і домігся багатства. Чимало людей було погублено його стараннями

Ликориса вмерла. Феклуша, зізнавшись князеві в знову спаленілій пристрасті й одержавши відмову, вийшла в монастир. А влада й бешкетування князя все множилися

Але і їм прийшов кінець. Після смерті князя Латрона Гаврило Симонович попадає у в’язницю, а потім знову виявляється на дорозі. Цього разу доля звела його з людиною, який усі кличуть просто Іваном

Його праведне життя здобуло йому загальна повага. З таким попутником князь Гаврило й просувався до рідних країв. У монастирі, по дорозі, він зустрів розкаювану дружину

А через кілька місяців одержав звістку про її смерть. У Фалалеевке його очікувала зустріч із Янькой, доведеним фалалеевскими князями й « правосуддям, щомилує,» до жалюгідного стану. Князеві вдалося вилікувати старого друга й на час віддалити його кончину. Але отут підпалили хатину, у якій жили Гаврило Симонович із Янькой. Янька, уважаючи себе винуватим, умер від горя, а князь знову покинув рідне село

Тим часом Никандр стає учасником подій майже романічних. Раз йому трапляється допомогти бідній жінці, що не бажала назвати ім’я людей, яким вона, у свою чергу, сприяла. Заінтригований, він разом з батьком стежить за нею, і князеві її голос нагадує голос останньої дружини його, на якій він женився при незвичайних обставинах: по виходу з Фалалеевки князь був посаджений у карету невідомим лакеєм у багатій лівреї й доставлений у маєток, де власниця, молода дама, запропонувала йому на собі женитися. Але негайно після церемонії його знову переодягли в колишній одяг і кинули в лісі. По розмовах слуг він зрозумів, що його нова дружина була коханкою князя Светлозарова Князь розповідає цю історію Никандрові й Причудину, завершуючи свій життєпис

При цьому з’ясовується, що дружина його – дочка, що бігла, Причудина Надія. Никандр розшукує незнайомку й, потрапивши на цвинтар, де вони вперше зустрілися, знову показує себе лицарем. Йому знову вдається запобігти увоз дівиці, що виявляється Катериной, сестрою його Єлизавети. Наступного дня він випадково зустрічає чоловіка Катерины, Фирсова, у лісі й рятує його від самогубства

Він довідається про стиснуті обставини сімейства. Никандр знову бачить свою обожнену Єлизавету, і тепер обставини дозволяють про неї думати. Але Харитина, дружина князя Гаврила, уже тиждень як зникла