Маша Миронова – втілення російського національного характеру – Олександр Пушкін

Історичний роман А. С. Пушкіна не випадково зветься «Капітанська дочка». Це доводить значимість характеру головної героїні, важливу роль, зіграну нею в долі Гринева.

Маша Миронова виховувалася в родині російського офіцера, «доброї й чесної людини». Його дружина Василиса Єгорівна, вірно розділяє з ним всі тяготи служби й міцністю управляє, «як і своїм домком». Вони небагаті, у них усього одна кріпосна – Палашка, але гостинні, всіх саджають обідати й Гринева прийняли як рідного

Марья Іванівна, по визначенню Гринева, «розсудлива й чутлива дівчина». Якщо її мати «прехоробра дама», то Маша боягузка: від пострілу з рушниці тріпотить, а від гарматної пальби в іменини матінки «ледве зі страху на те світло не відправилася». Махаючи вихована в строгих правилах релігії й слухняності: вона не може вийти заміж за Гринева без благословення його батьків, хоча й любить Петра Андрійовича: «Без їхнього благословення не буде счастия. Скоримося волі Божией». Але вона щиро його любить і не відходить від пораненого Гринева. Ясно, що вона відмовила Швабрину не з незручності «під вінцем при всіх з ним поцілуватися», а саме тому, що не любить Олексія Івановича: «Він дуже мені противний», адже «він такий насмішник».

При навалі пугачовців Марье Іванівні довелося випробувати страшні потрясіння: стратили її батька, убили матір. Махаючи важко хвора, у гарячці. По її видужанні Швабрин змусив священика видати йому Машу й, тримаючи її під вартою, вимагає її згоди вийти за нього заміж. «А мені легше було б умерти, чим зробитися женою такої людини», – пише Маша Гриневу прохання про допомогу. І перед грізним Пугачовим Маша не втрачає рішучості й сили духу: «Я ніколи не буду його женою! Я краще зважилася вмерти, і вмру, якщо мене не позбавлять».

Гринев рятує Марью Іванівну й упевнений, що його батьки полюблять її як дочка, що й трапилося. «Не можна було неї довідатися й не полюбити». Звістка про арешт Гринева потрясло всіх, але на відміну від його нерозважних батьків Марья Іванівна вирішує діяти, щоб урятувати свого нареченого. Вона сказала йому при розставанні, що він один до могили залишиться в її серце, і вона вірна своєї любові. Тільки матері Гринева вона зізналася у своїх планах

Звичайно, щаслива випадковість допомогла Маші зустрітися з государинею й розповісти їй, як усе було насправді. Щасливе втручання Катерини II допомогло закоханим, але потрібно було бути сильною, вірною й рішучою дівчиною, щоб зуміти цієї допомоги домогтися

Уміння глибоко почувати, сильно й вірно любити, відстоювати свою правоту, готовність жертвувати власним щастям заради близької людини – це втілення кращих рис російського національного жіночого характеру в романі «Капітанська дочка» і в інших добутках А. С. Пушкіна