Місце міфу про Прометее серед інших

Слово «міф» у більшості людей асоціюється із Древньою Грецією або Древнім Римом, адже найвідоміші міфи народилися саме там. Взагалі, про арабські, індійські, німецькі, слов’янські, індійські розповіді і їхніх героїв стало відомо набагато пізніше й вони виявилися менш розповсюдженими. Згодом спочатку вченим, а потім і більше широкій публіці стали доступними міфи народів Австралії, Океанії й Африки. З’ясувалося, що в основі священних книг християн, мусульман і буддистів також лежать різні, подвергшиеся переробці міфологічні перекази

Дивно, але виявилося, що на певній стадії історичного розвитку більш – менш розвинена міфологія існувала практично у всіх відомих науці народів, що деякі сюжети й розповіді в тій або іншій мері повторюються в міфологічних циклах різних народів

Якщо розглянути античний мир, то суть міфології стає зрозумілої тільки при з’ясуванні особливостей первіснообщинного пристрою, при якому мир сприймався, як життя однієї величезної родової громади, і в міфі вони узагальнювали все різноманіття людських відносин і природних явищ. На прикладі міфу про Прометее, можна побачити, які особливості мало міфологічний світогляд. У міфі людин і суспільство не виділяють себе з навколишнього природного середовища: природа, суспільство й людина зливаються в єдине ціле

Сам Прометей подав богам ідею про створення людей, і в міфі він сприймає людей, як однієї людини, піклується про нього, як про продукт свого утвору, немає ніякого виділення людини із суспільства вцелом.

У міфі немає абстрактних понять, у ньому всі дуже конкретно, персоніфіковано. Прометей – це позитивний герой, а Зевс і інші боги, які покарали його – негативні, тому що за гарні справи для людей вони, як здавалося Прометею й людям, несправедливо прирекли його на страждання й мучення. Тут видно, що міф наповнений протилежностями, що добро й зло, поган і гарне знаходять тут конкретні форми