Античні мотиви в поезії Осипа Мандельштама – Мандельштам Осипнув

Один з яскравих представників поетів «Срібного століття» Осип Эмильевич Мандельштам народився 15 січня 1891 року у Варшаві. Коли йому було 6 років, сім’я переїхала в Петербург. Після закінчення Тенишевского училища Осип Мандельштам продовжив навчання в Сорбонне (Франція) і університеті в Гейдельберзі (Німеччина). Однак через матеріальні труднощі в сім’ї довелося повернутися в Петербург і надійти в місцевий університет на історико – філологічний факультет

Поезією Мандельштам захопився ще у Франції, де вивчав творчість Війона, Верлена, Бодлера. Після повернення до Росії поет знайомиться з Ганною Ахматової й Миколою Гумилевым. Це знайомство привело Мандельштама в групу акмеистов – представників літературної течії, основою якого стали земні образи, на відміну від мрячної поетики символістів. Трохи пізніше відбулося знайомство Мандельштама з Олександром Блоком

Перший збірник віршів Мандельштама «Камінь» був виданий в 1913 році. І відразу ж виявилася тяга до античності в поетичних образах. Так Мандельштам реалізує свою ідею циклічності часів, пошуку майбутнього в минулому. Саме тому він і «пожвавлює» героїв древніх міфів. Так, наприклад, у вірші, написаному в 1910 – м року, Мандельштам згадує Эреба – уособлення тьми в давньогрецькій міфології, щоб підкреслити сум’яття серця

Я бачу кам’яне небо