Заячий ювілей (твір-назка)
Це сталося в лісі. Адже там триває своє життя.
Жив собі заєць. Спочатку він був маленький і безпорадний. І мама зайчиха його годувала. Коли він підріс, вона навчила його самостійно добувати їжу. Таким чином заєць здобув домашню освіту. Дорослим він зарекомендував себе як розумний і розважливий заєць. Йому вдалося перехитрити не одного голодного вовка і дожити до славного ювілею.
Зібрались різні звірі привітати зайця. їжак подарував йому червоні яблука. Білочка — горішки. Навіть бурий ведмідь приніс діжечку меду. А рудий лис подарував крадену моркву (все одно він її не їсть!) і промовив солоденькі слова. Всі вітали зайця.
Вирішили надіслати привітальну телеграму і вовки. Написали та й думають: як підписатися? «Зграя вовків» чи «Група товаришів»? Думали-думали та й підписали: «Зграя товаришів».
А у людей так буває?
