Короткий зміст “Лилла Венеда” Словацького по главах

Проводир перемігшого війська Лех велить привести бранців. Дервид – із золотою арфою, двоє його синів сковані за руки одним ланцюгом. Лех знущається з них, навіть високий ріст венедов для низькорослого Леха є приводом для глузувань. Дружина Леха Гвинона зауважує, що арфа, мабуть, чарівна. Бранці мовчать. Королівська пара переможців вирішує морити їхнім голодом, поки не заговорять

У цей час святий Гвальберт міркує, перебуваючи зі своїм слугою Слязом усередині гігантського черепа, що служить їм житлом, що він прийшов возвещать Євангеліє, а отут увірвався завойовник і знищив усіх раніше, ніж вони звернулися. Входить Лилла, вона просить допомоги святого. Він пояснює їй, що вона повинна дати обітницю цнотливості й звернутися по допомогу Кбогородице.

Після цього Лилла й святий Гвальберт відправляються до Леха. Залишившись один, Сляз вирішує пошукати собі більше ситого й веселого життя, чим у святого. Він підпалює житло й іде. У цей час Гвинона з Лехом обговорюють, що робити з полоненими. Гвинона просить віддати їх їй, а чоловіка відсилає на полювання

Уводять Дервида – він не розстається з арфою. Гвинона намагається змусити його грати на арфі – їй це не вдається. У сказі вона велить виколоти ока старому королеві. Його ведуть, після чого з’являються святий Гвальберт із Лиллой. Вони просять за бранців

Гвинона равнодушно відповідає, що дочка спізнилася. Уводять осліпленого Дервида. У розпачі Лилла кидає виклик Гвиноне, обіцяючи тричі врятувати батька від смерті. Гвинона велить повісити старого за волосся так, щоб ноги майже стосувалися землі. Сляз попадає на бойовище, де Роза Венеда спалює трупи загиблих

Роза пророкує шахраюватому й цинічному слузі його роль у трагедії. Розставшись із чаклункою, Сляз натикається на вмираючого лицаря – це улюблений лицар Леха Сальмон. Сляз добиває його, надягає його збрую й відправляється до Леха. Лилла Венеда намагається врятувати батька. Розпач підказує їй страшну думку: нехай брат її метне сокиру так, що зріже волосся на голові батька

Лех і Гвинона погоджуються. Приводять скованих ланцюгом Лелума й Полелума. Лилла благає брата метнути сокира. Скрепя серце Полелум кидає сокира – і батько врятований перший раз. Що з’явився Сляз затверджує, що він – Сальмон, але що його зачарувала відьма на бойовище. Лицарі вірять йому. Тільки Гвинона переконана, що це якийсь ошуканець

Вона знову велить привести Дервида – їй хочеться змусити його грати на арфі. Знову в сказі вона придумує йому нову страту: велить кинути його у вежу зі зміями. Лех з лицарями починають підозрювати, що Сальмон – не Сальмон насправді й вирішують його випробувати. Сляз стоїть на пості у воріт, йому страшно, що обман його розкриється, він не знає, що робити, – і отут у воріт з’являється святою Гвальберт.

Сляз обманом міняється з ним одягом, залишає його на пості, а сам біжить. Лицарі вистачають святого й хочуть його вбити за те, що він нібито причинявся Сальмоном. Його несуть у вежу зі зміями – і забувають про нього, уражені картиною, що відкрилася: Лилла Венеда грає на арфі, змії розташувалися навколо її й слухають, зачаровані, виснажений старець спить глибоким сном

«Що робити?» – запитують лицарі в Леха. Він велить повести старого й вморити його голодом

Через два дні в замок приходить Лилла Венеда в одній простій сорочці й у вінку з латать на голові. Вона просить Гвинону пропустити її до батька. Лех просить дружину поступитися проханням дівчини й, коли ту пропускають, говорить, що син їх потрапив у полон до венедам. Розпач батьків, крики Гвиноны, Лех збирає воїнів відбивати сина. Утік від лехитов Сляз відправляється шукати кращої частки у венедов.

Він обмірковує варіанти неправдивих відомість, у тому числі – про смерть короля. Вигадками він має намір добути собі їжа. А в зал, де Лех із Гвиноной убиваються про сина, входить торжествуюча Лилла. Вона врятувала батька від голодної смерті, нагодувавши його їстівними стеблами латать – звичай, відомий народу її плем’я. Венеда просить відпустити їх сотцом.

Але підступна Гвинона велить Дервиду вибрати, арфу він візьме із собою або поведе дочку. Лилла вмовляє батька, Гвинону, Леха – верб кінці кінців веде батька, пообіцявши, що повернеться за арфою з Лехонем, бранцем венедов. Чаклунка Роза Венеда пророкує, що в новій битві арфа Дервида принесе перемогу. У цей час приводять Сляза, що повідомляє помилкову звістку про смерть Дервида. Троянда відразу вбиває Лехоня.

Після цього приходять Дервид з Лиллой. «А де арфа?» – запитує чаклунка сестру. Та відповідає, що вона в заставі за сина

Довідавшись про його загибель, Лилла відправляється на смерть до Гвиноне. Сляза вона забирає із собою, щоб він приніс арфу. Коли Лилла з’являється на порозі одна, Гвинона, зрозумівши, що син мертвий, душить Венеду. Сляз несе венедам арфу вфутляре.

Але коли, оточені з усіх боків лехитами, венеды відкривають футляр, то знаходять там тіло мертвої Лиллы. Дервид умирає від розпачу. Гине в битві Гвинона. Гинуть Лелум і Полелум. На кострище їхнього похоронного багаття Роза Венеда розгрібає попіл, знаходить ланцюг, який вони були сковані, і кидає її до ніг Леха зі словами: «Дивися, що залишилося від твоїх невільників».