Твір по баладі Иоганна Вольфганга Ґете «Лісовий цар»

Ґете розповідає нам про відношення людини до природи. У цьому добутку три головних герої: маленький хлопчик, його батько й «лісовий цар» – це великий темний ліс, через який вони скакають. Батько й маленький хлопчик їдуть додому. Вертаються вони дуже пізно, і хлопчикові здається, що темний ліс із білим туманом – це «лісовий цар із сивою бородою»: «Дитя, що до мене ти так прильнул?» «Рідний, лісовий цар в очі мені блиснув: Він у темній короні, з густою бородою». «Про ні, те біліє туман над водою». Маленький хлопчик боїться темного лісу. Йому здається, що ліс населений страшними звірами й загадковими істотами. Всі ці істоти для нього вороги, вони всі хочуть на нього напасти. У ті часи, коли Ґете писав свою баладу, у простих людей було ще дуже багато марновірних подань про ліс. Бабусі розповідали дітям про страшну хащу, у якій не можна ходити, там водиться лісовик, живуть вовки й інші хижі звірі.

Тому маленький хлопчик так і тремтів. Після бабусиних казок йому будь-який шелест гілок від вітру здавався голосом лісового царя, що з ним говорить. У кожному шумі, що доносився через дерева, йому чудилася погроза: «Дитя, я зачарувався твоєю красою: Неволею та волею, а будеш ти мій». І як батько не переконував сина, що все це тільки йому здається, жах перед таємничою й незнайомою природою виявився сильніше, ніж слова рідного батька. Хлопчик трясеться від страху, тому що він із самого раннього дитинства вірить у чортів і іншу погань. Йому здається, що всі ці істоти хочуть неодмінно схопити його й заподіяти йому зло.

І він уже не говорить із батьком, а кричить йому: «Рідний, лісовий цар нас хоче наздогнати; Уж от він: мені задушливо, мені важко дихати». Їздець зляканий не скакає, летить; Дитина тужить, дитина кричить. І зрештою маля не витримує. Страх був так великий, темний холодний ліс так його пугал, що хлопчик умер прямо на руках у свого батька:

Їздець поганяє, їздець доскакав…


У руках його мертва дитина лежала.

Неуцтво й сліпа віра в чудеса й чарівництво

От, як мені здається, причина трагедії. Німецький поет розповів нам історію на перший погляд просту, але, як у будь-якому великому добутку, у неї безліч прочитань, і говорить він у ній і про це.