Твір про хліб

«Хліб – усьому голова» усім відоме прислів’я. У ньому закладена вікова мудрість нашого народу, що протягом усього розвитку приділяв хлібу велика увага. Якщо буде хліб, буде мир, буде щасливе здорове життя народу нашої країни

Віддавна в житті народу було й залишається на першому місці виховання з раннього дитинства турботливого відношення до хліба. Хліб… От він – свіжий, м’який, запашний – лежить на вишитому рушнику. Від нього пахне золотою нивою, пекучим сонцем, чується пісня жайворонка

До жнив готувалися всю зиму, весну, а її початок ставав святом. Селяни одягали білі святкові сорочки й виыезжали на ніч у поле, щоб з першими променями сонця почати жнива. Це було справжнє свято

Скільки ж чудових слів про хліб зберігає народ у своїй скарбниці – усній народній творчості! «Хліб – усьому голова», «Хліб – народне добро», «Ціна хлібу – життя».

Як пахне хліб? Ви знаєте, як пахне хліб? Він пахне подихом косарів, вогнем гарячої доби, працею й творчістю, людським гарячим потом. Він пахне солодко, як пахнуть медяні стільники. Нехай він, хліб, – совість наша – буде завжди лежати на столі; на вишитому рушнику, а нашою першою молитвою нехай буде хвала хлібу. Нехай на черствіє хліб, тому що говорять у народі, що коли черствіє хліб, черствіє й душу, і совість. Так буде все життя хліб на столі