Образ головного героя в поемі Твардовского «Василь Теркин» – Твардовский Олександр

У самий розпал Великої Вітчизняної війни, коли вся наша країна захищала батьківщину, у пресі з’являються перші розділи поеми А. Т. Твардовского «Василь Теркин», де в образі головного героя виведений простий росіянин солдат, «хлопець звичайний».

Сам письменник згадував, що початок роботи над «Василем Теркиным» супроводжувалося труднощами: нелегко виявилося знайти необхідну художню форму, визначити композицію й особливо складно вибрати головного героя, що був би зрозумілий не тільки читачеві воєнного часу, але й залишався б сучасним на довгі роки. Олександр Трифонович Твардовский знайшов свого героя – Василя Теркина, образ якого допомагав і бійцям на фронті, і їхнім дружинам і дітям у тилу, і цікавий також сучасному читачеві. Що ж зробило літературний образ Теркина таким популярним протягом стількох років?

Любою художній образ володіє не тільки індивідуалістичними, особистими рисами, але й несе в собі щось збірне, загальне, є виразником, характерним героєм свого часу. З однієї сторони Василь Теркин не схожий на інших солдатів у роті: він веселун, його відрізняє своєрідне почуття гумору, він не боїться небезпеки, але в той же час Твардовский, створюючи свого героя, не брав якоїсь конкретної людини за зразок, тому в письменника вийшов збірний образ солдата, захисника російської землі, готового в будь – який момент відбити нападу ворога:

Втім, що там думати, братики,

Треба німця бити поспішати

От і все, що Теркин коротенько

Вам має доповістися

Теркин смів, відважний, він не боїться ні куль, ні ворожих бомбувань, ні крижаної води. У будь – якій ситуації герой уміє постояти за себе й не підвести інших. Бійцеві на привалі Теркин друг, старому й бабі в напівзруйнованій хаті – син, молодій жінці, що відправила на фронт всіх своїх близьких – брат. Характер героя витканий з десятків і сотень характерів простих російських солдатів, наділений загальнолюдськими рисами: добротою, повагою до людей, порядністю

А. Т. Твардовский наділяє свого героя мовця прізвищем: Теркин, недарма сама розхожа фраза поеми: «Перетерпимо. Перетремо». Сила російського духу така, що людина все може перетерпіти, багато чого може пережити, але від цього він не стає злее, нетерпимее, а навпаки, прагне допомогти людям, намагається змусити їх повірити у власні сили:

Він зітхнув у самих дверей

И сказав:

– Поб’ємо, батько…

Метикований і спритний Теркин не тільки на війні, під час бою, але й у звичайному житті. Таким чином, мирне й військове життя зливаються воєдино. Герой як би живе на війні, постійно мріючи про перемогу, про просту сільську роботу

По – різному називає письменник Василя Теркина в поемі, то він – «хлопець звичайний», із властивій будь – якій людині слабостями, то богатир

Поступово з індивідуальної особистості образ героя виростає до рівня літературного узагальнення:

Те серйозний, те потішний,

Дарма, що дощ, що сніг, –

У бій, уперед, у вогонь кромішній

Він іде, святий і грішний,

Росіянин чудо – людин…

Важливий і той факт, що письменник не відокремлює Теркина від себе. У главі «Про себе» він пише:

Я за всі навкруги у відповіді,

И поміть, коли не помітив,

Що й Теркин, мій герой,

За мене говорить часом.

Наближаючи героя до себе, роблячи Василя Теркина своїм земляком, А. Т. Твардовский говорить про прямий зв’язок між людьми в роки війни, про те, що кожний прагне до мирного життя, до повернення в рідний будинок

Тому поема А. Т. Твардовского «Василь Теркин» так популярний дотепер, адже її головний герой схожий на саму звичайну людину